Як я переходила кордон США

У Каннах вперше показали VR-проект про іммігрантів

10:15, 22 травня 2017

У Каннах мексиканський режисер Алехандро Ґонсалес Іньярріту разом з оператором Еммануелем Любецьки показав 6-хвилинний фільм про перетин кордону між Мексикою та США. Він працював над ним протягом чотирьох років, використавши для соціальної короткометражки VR-технології.

Знятий у форматі віртуальної реальності фільм «Carne y Arena» («Плоть і пісок») є частиною інсталяції, присвяченої міграційному кризи на кордоні Мексики і США.

Щоб подивитися фільм потрібно їхати на околицю Канн, в аеропорт Мандельє. Там, в ангарі, розміщена інсталяція.

Спочатку можна побачити фрагмент металевої стіни між США та Мексикою. Потім потрібно визутись і залишити взуття у кімнаті, де накидані черевики та черевички, знайдені у пустелі.

Далі босоніж я зайшла у величезний та темний простір, де підлога засипана піском, отримала Наплечник та VR-шолом. Далі було страшно. Навіть при усвідомленні, що то – кіно. Шість хвилин потрібно було знаходитись у нічній пустелі серед тих, кому вдалося подолати стіну. Над ними (нами?) кружляли гелікоптери, копи наставляли зброю та закидали людей у вантажівки. Хтось втік...

З одного боку складається цілковитий ефект присутності. З другого боку постаті виглядають тінями, які проходять крізь тебе і зникають десь за стінами ангару. А потім ти отримуєш назад своє взуття, можеш навіть повитирати ноги від піску, щоб його не забруднити. І на останок почитати історії тих, кому вдалося здобути для себе трохи краще життя, подивитися їм просто в очі. А далі – знову речі: черевики, рожевий дитячий наплечник, ведмедик, бейсболка...

Ґонсалес Іньяріту, володар «Оскарів» за «Бьордмана» та «Легенду Г’ю Гласса», щоб зняти цих шість хвилин розмовляв із десятками біженців. Їх він і зняв, попросивши по можливості використати одяг, у якому вони були тоді.

Інсталяція буде працювати до 28 травня. Потім її перевезуть до музею Fondazone Prada в Мілані. Там буде інший пісок. А тут пісок із безтурботного каннського пляжу змушує усвідомити, що кіно – не лише атракціон.

Режисер змусив нові технології говорити на важливі соціальні теми. Про те, що вони є особливо актуальними зараз говорить уся конкурсна програма.

Міграційній кризі присвячені на відразу декілька фільмів. Ванесса Редгрейв представила короткометражку «Морська печаль». Неодноразовий переможець Канна, майстер психологічного кіно Міхаель Ханеке 22 травня показує стрічку «Гепі-енд». У головних ролях знялися улюблена актриса Ханеке Ізабель Юппер і Жан-Луї Трентіньян. Також конкурсний фільм-метафора «Місяць Юпітера» Корнеля Мундруцо розповідає про сирійських біженців в Угорщині.

І трохи «Вікіпедії»: за даними мексиканської національної комісії з прав людини, в період з 1994 по 2009 роки понад 5600 нелегальних іммігрантів загинуло, намагаючись перейти кордон. Причиною смерті, як правило, була спека в пустелі, через яку їм доводилося йти.

Катерина Сліпченко, Канни