Як я стала «найгіршою» депутаткою в Україні?

17:59, 4 жовтня 2018

Що спільного між мною і Вадимом Рабіновичем, Олесем Довгим, Дмитром Ярошем і братами Клюєвими? На щастя, нічого. Хіба те, що громадські організації, які моніторять діяльність рад, поставили нас цього року в одну шеренгу, назвавши «прогульниками-рекордсменами» сесій своїх рад.

Відразу треба сказати: відвідуваність депутатів Верховної Ради оцінюють за ранковою реєстрацією на пленарному засіданні. За їхні робочі години їм платять зарплатню щомісяця. Щодо місцевих рад, громадянська мережа ОПОРА просто рахує кількість питань, коли картка депутата була відсутня у системі електронної реєстрації.

Саме ця організація розробила проект «Дорогі депутати». І через нього вирішила нещодавно «підмочити» репутацію деяким місцевим політикам. «Подивитися, наскільки дисципліна новообраних депутатів за роки почала шкутильгати» громадські активісти вирішили на моєму прикладі. Вони «провели дослідження», а результати опублікували на всеукраїнських ресурсах.

Йдеться про те, що в період від січня по серпень 2018 року, я, як депутат місцевої ради, була відсутня при розгляді 670 питань. Тобто моєї картки і мене не було в залі (я забираю картку, навіть коли відходжу від робочого столу, щоб ніхто не міг нею проголосувати).

Так, я визнаю, що справді була відсутня при розгляді цих питань. Проте в методології дослідження експертів ОПОРИ мене обурює кілька фактів:

1. Моніторинг з допомогою е-сервісу вказує статистику, але оцінку дій депутата роблять люди. І ця оцінка в опублікованому матеріалі експертів ОПОРИ - негативна. Оцінка дій депутата передбачає аналіз, при якому обов’язково мали врахувати той факт, що наприкінці січня 2018 року я народила другу дитину. Це вагома підстава бути відсутньою деякий час або на деяких питаннях. Навіть якщо слідувати модним прикладам політикинь з Європи, то перебувати постійно з дитиною на засіданні, яке може тривати 8-10 годин, неможливо. Як і відлучати таку крихітку від мами на такий довгий час, адже я дотримуюсь принципів природнього вигодовування.

2. Також експерти не врахували місцевої особливості порядку денного сесії ЛМР. Нагадаю, ОПОРА рахує виключно питання порядку денного, не звертаючи уваги, чи ти зареєстрована або присутня у раді. У Львівській міській раді одне пленарне засідання може мати 150-250 питань порядку денного. З них 100-200 будуть стосуватися міських земельних ділянок і 50 - загальноміського значення. І на перших 50-и я, зазвичай, є. Саме ці питання займають 4-5 годин від початку сесійного засідання. Решта 100-150 земельних питань депутати можуть, і найчастіше голосують за 2-3 години. Тобто якщо ти присутня, але залишила дитину на няню і вийшла її погодувати під час «земельних» питань, то за цей час можеш легко пропустити 50-60 питань. У Львові земельні питання голосують статистично і дуже швидко!

Можна взяти до уваги останнє пленарне засідання 20 вересня, на якому було 250 питань. Я була присутня на сесії з 10 ранку до 15 години. Ми встигли за цей час розглянути лише 50 питань. За решта 3 години проголосували 200 питань. Всі вони, здебільшого, стосувалися землі.

3. Перші 50 питань, які розглядає ЛМР на пленарних засіданнях, як правило, є нормативними актами, загальноміськими програмами і внесенням змін до бюджету. Вони мають загальноміське значення. Щодо «земельних» питань, то тут мій голос є одним із 65. І він, на жаль, не є вирішальним, а часом і зовсім нічого не означає. Бо ці питання вже «забезпечені» наперед або «незабезпечені» наперед підтримкою великих фракції міської ради, які творять коаліцію. У цьому наша фракція, яка є найменшою у ЛМР, вже впливу не має жодного. Хіба можемо публічно озвучити свою позицію чи незгоду.

Треба зауважити, що за весь цей час від народження мого молодшого сина, я лише двічі пропустила засідання постійної депутатської комісії – у перший тиждень після пологів та в час своєї відпустки, коли перебувала поза Львовом. І так само я постійно працюю на окрузі Знесіння, інтереси якого представляю у міській раді.

Я вважаю некоректним вчинком - саме мій випадок виносити на всеукраїнський рівень, як приклад найбільшого «прогульництва» депутата міської ради України. Я не прогулювала сесії. Прогулювання передбачає бездіяльність і байдужість до самого процесу, відсутність на сесії без вагомих на те причин. Цікаво, що саме ОПОРА у 2017 році оцінила мене, як одного із кращих та найбільш дисциплінованих депутатів Львівської міської ради.

Не можна прирівнювати до одного знаменника збайдужіле системне безпричинне прогульництво депутатів-олігархів і жінок-депутаток, які через свою фізіологічну особливість і свій вік народжують дітей в Україні, та тимчасово пропускають деяку частину пленарних засідань або питань порядку денного. Це ніщо інше, як ГЕНДЕРНА ДИСКРИМІНАЦІЯ, з якою ми далеко не заїдемо, якщо хочемо бачити більше, ніж 10% жінок у політиці. Чи готове до цього українське суспільство, якщо не надто готові розуміти особливість жіночої зайнятості «експерти»?

Хочу сказати: 11 жовтня на пленарне засідання Львівської міської ради я прийду з Марком, якому 8 місяців. І закликаю своїх колег-депутаток та депутатів, які мають маленьких дітей, підтримати мене і також прийти на роботу з дитиною. Ми мусимо разом перемогти цю гендерну дискримінацію і відстояти свої права.