Від початку широкомасштабної війни Росії проти України національна освіта зазнала справді відчутних втрат – зруйновано або пошкоджено понад 4000 навчальних закладів по всій Україні, і ці цифри, на жаль, далеко не фінальні. Релокація, тривале навчання онлайн, уроки та лекції в укриттях під ворожими повітряними атаками та зі світлом за жорстким графіком – сьогодні це, скоріше норма, ніж виняток.
Однак це не може бути нормою – школярі, студенти мають навчатися, спілкуватися, бачити перспективу і бути впевненими, що їхні знання та ідеї потрібні і будуть реалізовані на практиці, що вони матимуть змогу побудувати успішну кар’єру й бути конкурентними на ринку праці. До того ж євроінтеграційний курс визначає нові можливості та виклики – щоб бути рівним серед рівних в широкому й різноманітному європейському просторі, доведеться не тільки вивчити іноземні мови, а й навчитись налагоджувати контакти, вести діалог, співпрацювати з європейськими однолітками та колегами – і навчитись вчитися протягом усього життя.
Чи можливо це в часи війни? Так, і навіть необхідно, переконані українські студенти, викладачі і наші європейські партнери. Від лютого 2022 року Європейський Союз скерував на підтримку освітньої сфери та молоді України понад 200 млн євро, залучив до спільної дії міжнародних партнерів, окремі країни-члени ЄС. Ця робота спрямована на мир, і це інвестиції в наше спільне майбутнє, наголошує пані Посол ЄС в Україні Катаріна Матернова.
Тому Європейська Комісія на підтримку України відкрила нові конкурси з розвитку потенціалу у сфері неформальної освіти для молоді та спорту та виокремила фокус в конкурсах з партнерств і співпраці у сферах шкільної, професійної, вищої та освіти дорослих, а також молоді та спорту. Це дало можливість залучення шкіл, університетів та молодіжних організацій до співпраці та обміну успішними практиками.
Як Львівський національний університет імені Івана Франка співпрацює з європейськими закладами вищої освіти, зокрема, за проєктами академічної мобільності, ZAXID.NET розповіла Оксана Краєвська, інституційна координаторка програми Erasmus+ у Львівському національному університеті імені Івана Франка; керівниця сектору академічної мобільності, відділу міжнародних зв’язків Університету; доцентка кафедри європейських та регіональних студій факультету міжнародних відносин, виконавча координаторка Інформаційного центру ЄС у Львівському університеті.
Студентська мобільність сприяє навчанню та міжкультурній комунікації
ЛНУ ім. Івана Франка одним із перших українських вишів з 2007 року почав реалізовувати проєкти мобільності з європейськими університетами ще в програмі Erasmus Mundus. У 2014 році, коли освітні програми ЄС об’єдналися під «парасолькою» Erasmus+, львівський виш отримав найбільшу кількість проєктів з академічної мобільності для студентів та науково-педагогічних працівників вже в першому конкурсі. Завдяки попередній співпраці Львівський університет вже мав двосторонні угоди з багатьма університетами у державах-членах ЄС та домігся високої довіри закордонних партнерів.
Угоди Erasmus+ надають студентам і викладачам можливість навчатися, проходити практику, викладати, стажуватись і проводити дослідження в партнерських університетах. Програма мобільності триває до 12 місяців на кожному рівні навчання – бакалавраті і магістратурі, є також наукові проєкти для аспірантів. Оксана Краєвська розповідає, що з 2015 року і дотепер університет загалом уклав 115 угод з іноземними закладами освіти щодо міжнародної студентської мобільності. А з нового року там працюватиме окремий відділ академічної мобільності в Центрі міжнародної співпраці. Восени 2024 року Університет провів близько 60 конкурсів для студентів та викладачів на участь у програмах академічної мобільності Erasmus+ у наступному весняному семестрі.
Студенти отримують в європейських університетах високі стипендії – від 850 до 1200 євро, а через війну українцям збільшили виплати. Та головне, це унікальна можливість одночасно, в одному місці вивчити нові предмети, здобути знання, опанувати або підтягнути іноземну мову, набути досвід міжкультурної комунікації.
«Проживши семестр за кордоном, спілкуючись з такими самими студентами-іноземцями, формуєш зовсім інше сприйняття реальності і себе у світі. Це вже такий знак якості і для роботодавця, і для майбутнього продовження освіти. Досвід мобільності свідчить, що цей студент має хороші знання іноземної мови, добре розуміється у своїй предметній царині і має навички міжкультурної комунікації», – наголошує координаторка Оксана Краєвська.
Як це відбувається?
Кожен факультет має своїх координаторів академічної мобільності. Європейські партнери прописують тематику, складають перелік спеціальностей, з якими вони готові працювати, визначають кількість та рівень мобільностей. Найчастіше учасниками таких програм є студенти факультету міжнародних відносин, іноземних мов, економічного та юридичного, які зазвичай найкраще володіють іноземними мовами. Студенти навчаються за індивідуальним навчальним планом, а результати навчання, здобуті за кордоном, їм перезараховують у Львівському університеті після повернення.
«Учасники програми і випускники університету роблять дуже багато роботи, що стосується саме поширення європейських цінностей, європейських проєктів, розуміння, підходів до, фактично, європейської інтеграції та свого унікального досвіду. Деякі наші випускники з таким досвідом згодом працюють у Львівському бюро євроінтеграції», – розповідає Оксана Краєвська. Вони також проводять зустрічі для одногрупників, де діляться унікальним та надихаючим досвідом, адже реальний особистий приклад мотивує найкраще.
Після початку повномасштабного вторгнення кількість пропозицій і можливостей для українських студентів збільшилася: ЄС наростив бюджет таких проєктів, і всі кошти, що планували скерувати на підтримку російської освіти, переорієнтували на Україну. Українські освітяни закликали європейських партнерів закривати у своїх університетах центри «Рускій мір», натомість ЛНУ імені Івана Франка налагоджує співпрацю з іноземними партнерами для відкриття центрів української мови та культури в країнах Європейського Союзу.
Інформаційний центр Європейського Союзу у Львівському університеті
Другий напрям співпраці з ЄС – Інформаційний центр Європейського Союзу у Львівському університеті, який створили у 2014 році. Його координаторкою від початку роботи Центру є завідувачка кафедри європейських та регіональних студій факультету міжнародних відносин Наталія Антонюк. Оксана Краєвська, яка є виконавчою координаторкою цього Центру, зазначила, що за ці роки ІЦЄС перетворився на хаб, де генеруються та втілюються різноманітні проєкти, ідеї, ініціативи співпраці з представництвом Європейського Союзу та проєктами ЄС. Інформаційний центр ЄС у Львівському університеті працює і для інших шкіл, коледжів, училищ, ЗВО Львівщини, що можуть тут отримати інформацію про Європейський Союз та європейські програми і проєкти.
ІЦЄС проводить для львівських студентів «Дні кар’єри ЄС». Цього року до цієї події залучили понад 40 різних компаній, які запросили молодь на практику, стажування, на роботу.
Єврошкола і європеїстика як освітні програми
На факультеті міжнародних відносин ЛНУ ім. Івана Франка першими в Україні у 2022 році започаткували магістерську програму «Європейські студії», а вже наступного року відкрили освітню програму для бакалаврів «Європеїстика» для підготовки фахівців у сфері євроінтеграції. Студенти опановують знання про Європейський Союз, його історію й засади, принципи функціонування, правила і особливості формування спільних політик ЄС, як він функціонує, міжнародні стосунки.
У 2022 році разом з Харківським національним економічним університетом імені Семена Кузнеця та молодіжною громадською організацією «Молодіжна альтернатива» Львівський університет виграв проєкт Представництва ЄС в Україні з проведення EU Study Days (Єврошкола). Вони відбуваються двічі на рік – у квітні та жовтні. Спершу проходять онлайн-заняття для учнів 9-11 класів, студентів старших курсів та аспірантів. За підсумками таких занять обирають учасників офлайн-школи. Цікаво, що цього року окремі модулі були присвячені відбудові України.
Оксана Краєвська розповідає, що випускники Єврошкіл мають свою спільноту, багато хто із них обіймає високі посади в інституціях України, працюють у департаментах з інтеграції і водночас стають амбасадорами й промоутерами європейської інтеграції. Тому EU Study Days можна назвати стартовою платформою для дипломатичних кадрів і майбутніх євроінтеграторів, вважає викладачка ЛНУ ім. Івана Франка.
Другокурсниця ОП «Європеїстика» факультету міжнародних відносин Ганна Лещенко ще в 11 класі стала учасницею програми «Єврошколи», що визначило вибір її подальшої траєкторії навчання і вступ до Львівського університету саме на нову освітню програму. Цього року вона подала заявку на участь в програмі студентської академічної мобільності Erasmus+ й готується навчатися впродовж семестру в Зальцбурзькому університеті (Австрія). Студентка зазначає, що там цікава програма європейських студій, а отримані знання і досвід в університеті країни, яка є членом ЄС, планує імплементувати у нашій країні.
«Україна як ніколи потребує кваліфікованих кадрів, здатних і готових взятися за відбудову країни в різних сферах, грамотно й ефективно. Будь-який досвід з-за кордону можна запозичити для себе й подумати, що цікаве з України можна запропонувати за кордоном. Це буде корисним для двох сторін. Дуже важливо, щоб в Україну поверталися вмотивовані та цілеспрямовані фахівці», – переконана Ганна Лещенко.
Наука – для громад і відбудови
Фінансування науки в Україні досить обмежене, тому університетські програми співпраці за підтримки ЄС є суттєвою допомогою для молодих науковців. Разом з тим існує постійна потреба в модернізації освітніх програм для студентів з урахуванням інновацій та розвитку сучасних знань – інакше на конкурентоспроможність на ринку праці фахівцеві годі й сподіватись. Саме для розвитку потенціалу вищої освіти відкрито так звані проєкти КА2 співпраці між університетами з партнерами з ЄС, які мають також наукові результати.
Наприклад, проєкт «Університет – громади: посилення співпраці (UNICOM)» має на меті посилити взаємодію вишів та громад, впроваджувати наукові розробки на практиці, безпосередньо у спільнотах. «Спочатку є освіта, навчання, наука. Є також зв’язок з громадами і суспільством – це соціальна підприємницька місія університету. Мережа різних закладів освіти в Україні співпрацює з громадами над вирішенням завдань у певних регіонах, а у підсумку маємо напрацювати загальноукраїнську концепцію реалізації третьої місії закладів вищої освіти», – пояснює Оксана Краєвська. (Третя місія ЗВО – суспільне служіння, що має два пріоритети: цілеспрямовано використовувати академічні розробки для розв’язку суспільних проблем, і бути трансфером технологій та інновацій для приватного і публічного сектору. – Ред.)
У проєктах Жана Моне науково-педагогічні працівники українських університетів займаються темою євроінтеграції в різних сферах, вивчають її впливи, зокрема, здатність мотивувати до навчання й застосування сучасних знань на практиці. Також викладають модулі з європейських студій для різних цільових груп – для учнів шкіл та інших освітніх закладів, працівників муніципалітетів, бізнесу. До дискусій та конференцій, що їх проводять Центри досконалості Жан Моне, запрошують потужних фахівців з-поміж колишніх та теперішніх єврокомісарів і парламентарів, інших авторитетних спікерів.
Як бачимо, освітні проєкти ЄС відкривають широкі можливості для молоді та використовують різноманітні інструменти для її освіти, соціальної активності та розвитку лідерства. Європейські знання і досвід стануть у нагоді українським випускникам у майбутній відбудові України. Студенти, які були учасниками програм академічної мобільності, стажувань, практик за кордоном, мають різноманітний та цінний досвід, знання, мотивацію, щоб відбудувати свою країну та допомогти привести її до Європейського Союзу.
Інституційна координаторка програми Erasmus+ Оксана Краєвська розповідає: «У нас був дуже хороший проєкт Модуль Жана Моне щодо ревіталізації міст. В межах Єврошколи координаторка цього проєкту Ольга Сич прочитала лекцію про досвід балканських держав та повоєнну відбудову Боснії і Герцеговини. Зараз цей досвід можна використати максимально в Україні, адже йдеться не тільки про відновлення зруйнованого – нам треба буде чітко зрозуміти, який простір, економіку, державу ми хочемо створити. Оцей досвід може бути дуже прогресивним на шляху до відновлення в контексті не еволюційного, а революційного розвитку нашої держави. Ми можемо вийти на реально якісно новий і вищий рівень розвитку України в майбутньому. Тому знання та досвід, що їх отримають студенти під час участі в проєктах за підтримки ЄС та Представництва ЄС в Україні, є безцінними».
Довідково і про нові можливості:
Впродовж 2014-2022 років на розвиток інфраструктури, оновлення навчальних програм та покращення університетського й студентського урядування в межах програми Erasmus+ виділили 10 млн євро. Загалом понад 250 закладів освіти з України вже впроваджують проєкти Erasmus+ за різними напрямками.
Після початку повномасштабного вторгнення Європейська Комісія переспрямувала бюджети освітніх проєктів ЄС на підтримку постраждалих та релокованих вишів – як результат, 47 із 147 українських ЗВО отримали відповідну допомогу, 9 із них – релоковані з тимчасово окупованих територій. На сьогодні це 8 грантів ЄС на загальну суму 8 млн євро, що дозволило університетам відновити свою діяльність на нових місцях, сформувати матеріально-технічну базу, оновити освітні програми та створити служби підтримки студентів.
Водночас у 2021-2024 роках, практично в часи війни, українські виші в межах програми ЄС Erasmus впровадили 8173 грантові проєкти мобільності для студентів та викладачів, понад 1000 проєктів молодіжних обмінів, 9 проєктів віртуальних обмінів для молоді та студентів, 13 спільних проєктів магістерської програми в межах Erasmus Mundus, 142 проєкти партнерського співробітництва в галузях освіти, навчання, молоді та спорту, 256 проєктів Європейських Студій (із середнім бюджетом 100 тис. євро кожен), 47 проєктів з розбудови потенціалу в сфері вищої освіти і 13 нових проєктів у сферах молоді та спорту, 138 магістерських стипендій для українських студентів та інші.
За підтримки цієї ж програми в Україні створюється Цифровий університет (бюджет проєкту 5 млн євро), а 32 українських виші увійшли у більш ніж 32 університетських альянси Європи для спільної праці над викликами в освітній сфері.
У 25 українських університетах створено Інфоцентри ЄС, що надають студентам вичерпну інформацію про політику, чинні та нові програми Євросоюзу. В організованих Центрами Днях кар’єри ЄС з 2021 року взяло участь понад 40 тис. осіб. З початком агресії участь у заходах можна брати і в онлайн режимі.
З огляду на євроінтеграційний курс і необхідність гармонізації української освіти з стандартами та вимогами ЄС, з командою фахівців МОН працюють 25 експертів з підтримки реформ, зокрема за підтримки Erasmus+ працює 13 експертів.
Так Україна і ЄС навчаються і зростають разом, будуючи спільне майбутнє.
Дізнатися більше про підтримку Європейським Союзом сфери освіти та української молоді можна за посиланням.
Публікація підготовлена за підтримки Європейського Союзу в межах комунікаційної кампанії «Разом навчаємося і зростаємо». Її зміст є виключною відповідальністю автора і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.