Як виглядали оселі трипільців, що вони їли, чим займалися та як облаштовували свої поселення? Відповіді на ці запитання можна дізнатися під час віртуальної мандрівки. Громадська організація «Наша Основа» презентувала VR-виставку «Україна. Світ Трипілля», яка дає змогу дослідити побут і культуру давніх землеробських спільнот, що жили на території сучасної України тисячі років тому.
Трипільська культура існувала приблизно від 5400 до 2700 років до нашої ери. Її носії населяли території сучасних України, Молдови та Румунії. Вони жили задовго до появи єгипетських пірамід, Стоунхенджа та Стародавнього Риму, займалися землеробством, розвивали ремесла й створювали характерну мальовану кераміку.
Як були облаштовані трипільські поселення
Трипільці організовували простір для життя великих громад. У деяких поселеннях будинки розташовували рядами або концентричними овалами, залишаючи всередині відкриті простори.
Окремі трипільські поселення, які археологи називають протомістами, мали значні розміри. Одне поселення могло мати до 15 тис. мешканців і 3 тис. будинків, які загалом укладалися в овальну форму довкола центрального майдану.
Будинки споруджували з дерева, глини та інших доступних природних матеріалів. Стіни обмазували глиною, а поверхні могли білувати або розписувати. Археологічні дослідження свідчать, що деякі споруди мали два поверхи. У житлі мешканці готували їжу, зберігали запаси та виготовляли необхідні речі. Поруч могли бути господарські зони, де тримали інвентар і виконували повсякденну роботу.
У VR-виставці можна побачити реконструйоване трипільське поселення з житловими й господарськими спорудами, майстернею гончаря та сакральною зоною. Віртуальний простір допомагає уявити, як могло виглядати середовище, у якому жили, працювали та взаємодіяли давні люди.
Що їли трипільці та як добували їжу
Основою господарства трипільців було землеробство. Вони вирощували злакові культури, зокрема пшеницю та ячмінь, а також бобові культури. Для обробітку землі використовували ручні знаряддя, а зібраний урожай зберігали й переробляли на харчові продукти.
«Трипільці були вправними хліборобами. Багато тисяч років тому вони опанували землеробство, дбали про родючість ґрунтів і збирали врожаї пшениці, ячменю, проса та бобових. Земля годувала великі трипільські поселення й була основою їхнього світу», – зазначають у ГО «Наша Основа».
Важливу роль відігравало й тваринництво. Трипільці розводили велику та дрібну рогату худобу, свиней. Молочні продукти й м’ясо доповнювали їхній раціон, хоча співвідношення різних продуктів могло відрізнятися залежно від місцевості та періоду.
Не відмовлялися вони й від полювання. Серед тварин, на яких полювали давні мешканці, були дикі кабани, олені та козулі. Полювання забезпечувало додаткову їжу, а кістки й шкури могли використовувати для виготовлення знарядь, одягу та інших речей.
Зібрані рослини, ягоди, горіхи й дикорослі плоди також доповнювали харчування. Їжу готували на вогні, використовували керамічний посуд, а зерно розтирали на борошно. Зернові продукти могли ставати основою каш і коржів.
У віртуальній експозиції відтворено сцени обробітку землі, вирощування зерна, приготування їжі та випікання хліба. Вони показують, скільки праці потребувало забезпечення щоденних потреб давньої громади.
Гончарство, ремесла та речі повсякденного вжитку
Трипільці відомі насамперед своєю керамікою. Вони виготовляли горщики, миски та інші посудини, часто прикрашені орнаментами й розписами. Такі вироби використовували в побуті, а деякі могли мати особливе обрядове значення.
Поряд із цим трипільці виготовляли кам’яні та крем’яні знаряддя, обробляли кістку й ріг, працювали з деревиною та іншими природними матеріалами.
Серед археологічних знахідок є також антропоморфні й зооморфні фігурки – зображення людей і тварин. Їхнє призначення дослідники пов’язують із різними можливими функціями, зокрема символічними та ритуальними, однак пояснити значення кожного предмета однозначно не завжди можливо.
У трипільських поселеннях знаходять і свідчення використання міді. Водночас обробка металу не була однаково поширеною на всіх етапах існування культури. Основу повсякденного господарства й надалі становили землеробство, тваринництво та ремесла, що спиралися на доступні природні матеріали.
У що вірили трипільці
Про духовний світ трипільців дослідники дізнаються передусім завдяки археологічним знахідкам. Це фігурки людей і тварин, орнаментована кераміка, незвичайні предмети та сліди використання окремих споруд у ритуальних цілях.
Частину таких знахідок пов’язують із символікою родючості, природними циклами й уявленнями про навколишній світ. Проте писемних джерел, які безпосередньо пояснювали б вірування трипільців, не збереглося. Тому сучасні інтерпретації ґрунтуються на археологічних даних і залишають простір для наукових дискусій.
Сакральна зона, відтворена у VR-виставці, допомагає ознайомитися з можливими проявами духовного життя давніх спільнот і побачити предмети, які могли відігравати особливу роль у їхній культурі.
Як дослідити світ Трипілля у VR
Віртуальна виставка «Україна. Світ Трипілля» об’єднує вісім тематичних напрямків: географію, хліборобство, ремесла, житло, сакральний світ, господарство, суспільство та спадщину.
Для експозиції оцифрували предмети з колекцій Національного музею історії України, Київського обласного археологічного музею та Музею історії міста Києва. Серед них – кераміка, антропоморфна й зооморфна пластика, знаряддя праці та предмети побуту.
Проєкт дає змогу не лише роздивитися археологічні артефакти, а й у віртуальному просторі дослідити реконструйоване поселення та дізнатися більше про щоденне життя його мешканців.