Як змусити торгівлю працювати по-людськи

12:59, 27 серпня 2009

П’єса на три дії. Дійові особи: Вася Пєтєчкін (ВП) - покупець; Манагер (М) - менеджер торгівельного закладу у Львові; жінки-покупці (П).

 

 

Дія перша

Вася Пєтєчкін серед тижня домовився з подругами піти в суботу на шашлики, відтак в п'ятницю ввечері завітав в один з торгівельних закладів Львова, щоб прикупити м'ясця. На прилавку лежала також симпатична з вигляду грудинка. Згадавши, яким смачним було запечене на багатті сальце в дитинстві, вирішив купити і її.

Дія друга

В суботу вранці, під час збору на пікнік ВП виявив, що грудинка, м'яко кажучи, не зовсім якісно пахне (до того часу вона була упакована і запаху чути не було), навіть незважаючи на те, що ніч вона пролежала в холодильнику. Псувати настрій зранку не хотілося, тому повторний похід в супермаркет було відкладено на вечір.

Дія третя

Ввечері ВП взяв з холодильника шмат грудинки, чек - в кишеню та пішов в торгівельний заклад. Там швиденько знайшов Манагера і повідомив його, що м'ясопродукт був проданий неякісним, а, отже, заклад має повернути кошти.

М: Так, я чую, що цей шматок смердить. Візьміть цей (бере з прилавку інший шмат грудинки, роздирає упаковку і дає його понюхати ВП). Бачите, цей нормальний. Але, я ж не знаю, що ви робили з тим, що купили вчора, може, він у вас цілий день пролежав у машині на сонці.

ВП: Цей шматок, що ви щойно взяли, не з тієї партії, давайте проведемо тест саме з нею. У вас на прилавку є ще декілька, запакованих в п'ятницю 10.20 ранку.

ВП бере шмат з прилавку, розриває упаковку, нюхає. Пропонує зробити те саме М-у. М погоджується, що цей шматок смердить теж.

ВП: Бачите, у ваших "ідеальних умовах зберігання" продукт так само не свіжий. Отже, він таким був від початку. І умови мого зберігання тут ні до чого.

М: Ну, беріть будь-який інший з прилавку, який не смердить.

ВП: Ви, напевно, мене не зрозуміли. Мені зараз не потрібні жодні з них, я хочу, щоб мені повернули гроші.

М: Ми не можемо це зробити, ми не повертаємо кошти за м'ясні вироби.

ВП: Яким нормативно-правовим актом чи законом України це передбачено? Зазначте мені або покажіть витяг.

М: Там є куточок споживача, можемо підійти.

ВП: Я там був, там окрім ліцензій та схожих дозвільних документів нічого немає. Навіть правил користування закладом.

М (знічено): Так, ви праві... Але це наші локальні правила - в нас не практикують повернення грошей за м'ясопродукти.

ВП: Мене ваші локальні правила не цікавлять, це ваші внутрішні справи. Закону, який би це забороняв робити це покупцям немає, отже ви зобов'язані повернути кошти.

М: Але чому ви не хочете вирішити цю проблему якось інакше? В нас це дуже складно вирішується, ми проводимо зміни сортів...

ВП: Проводьте що завгодно, ми, покупці, платимо вам за це гроші, вирішуйте свої внутрішні проблеми без нашої участі.

М: Давайте домовимося так. Я вам повертаю гроші, але ви на цю суму щось купуєте інше.

ВП: Я не зобов'язаний цього робити, тим паче, що жодного м'яса я на разі не потребую.

М: Ну, але я ж не знаю, в яких умовах ви зберігали наш продукт.

ВП: Ми провели тести - вся партія у вас завідомо неякісна, навіть в правильних умовах зберігання. Можемо попросити будь-кого з покупців оцінити.

ВП бере шматок, той, що з прилавку, запитує одну жінку-покупця (П1), що вона думає про його запах. Висновок швидкий і однозначний.

П1: "Цей шматок смердить"

ВП(до М): І це щойно з прилавку. Мій шматок можна навіть не випробовувати.

П2: Що сталося?

ВП: Супермаркет продає несвіжий продукт.

П2: То не беріть його.

ВП: Я розумію, але вчора мені продали такий же, я не знав.

П1: То хай повернуть гроші. У вас є чек?

ВП: Звичайно, але вони відмовляються...

П2: Ну то телефонуйте в управління захисту прав споживачів.

ВП: Я пропоную їм поки що розійтися мирно, але вони не розуміють.(до М): То ви повернете гроші?

М: Ми не повертаємо кошти за м'ясні вироби.

ВП: Ми провели тести, які підтвердили, що вся партія неякісна, питали незалежних покупців. Закону, котрий не дозволяє повертати гроші покупцю ви не назвали. Якщо ви відмовляєтеся остаточно, то давайте мені книгу скарг, я там замельдуюся, а в понеділок зайду в управління захисту прав споживачів. Після нього зв'яжуся щонайменше з півдесятком знайомих місцевих журналістів, і всі вони разом точно вам допоможуть розібратися - можна повертати кошти, чи ні.

М: ...ну, навіщо ви так ? Ви вже погрожуєте...

ВП: Я не погрожую. Поки що це тільки попередження. Якщо воно не подіє, я втілю його в життя.

М(змучено): ...ходімо до каси повернення...

М та ВП швидкими кроками попрямували в сусідній відділ, де ВП на касі швиденько заповнив форму повернення, віддав чек та шмат зіпсутої грудинки, забрав свої 21 грн. 62 коп. і пішов геть.

 Завіса!

Вася Пєтєчкін