Президент України захитався. Важко сказати, що стало останньою краплею, яка змусила його піти на певні поступки. Чи це було захоплення обласних адміністрацій, чи погрози запровадження санкцій західними країнами щодо олігархів, не відомо. Зрозуміло, що в країні треба вирішувати найгострішу політичну кризу, яка ставить нас на межу громадянської війни. Проте, пропозиції, які прозвучали від влади містять в собі дуже багато потенційних пасток.
Пропозиції влади є явно неспівмірними із тим, що хоче взамін отримати президент. Замість того, щоб відвести з вулиць Києва «Беркут» і внутрішні війська, оголосити амністію всім протестувальникам та призначити розслідування злочинів, вчинених «Беркутом» проти мирного населення, гарантувати повернення до Конституції 2004 р. президент вирішив кинути "кістку" опозиціонерам. Він запропонував посади двом лідерам опозиції. А за це вимагає згорнути протести в Києві, повернути в обласні адміністрації його людей, а з ними і всю повноту влади.
Знаючи, інтриганський "талант" Андрія Портнова, можна тільки передбачити, про що насправді йдеться. Насправді, якщо Арсеній Яценюк погодиться і прийме посаду прем'єр-міністра, він назавжди "спалить" себе для української політики. Він остаточно втратить рештки впливу на мітингуючий Євромайдан. Оскільки люди на Майдані резонно подумають, що лідери опозиції тільки те й робили, що ходили торгуватися за посади і от, нарешті, виторгували. Навіть якщо Арсенію Петровичу дуже захочеться скористатися з пропозиції президента, то він ніякого "приданого" Вікторові Федоровичу в приполі не принесе, мітингувальники його просто проженуть з Майдану. Не допоможе навіть риторика про мирне врегулювання політичної кризи.
Крім того, ніхто із тих, хто захопив адміністрації навіть не подумає відгукнутись на заклики Яценюка, бо пропозиції влади є просто косметичними. А отже, є підстави підозрювати президента у подвійній грі. Цією пропозицією він навіть не думає виводити Україну з гострої політичної кризи, він хоче остаточно дискредитувати опозицію, позбавити її підтримки протестних мас. А далі повзуча реакція довершить свою чорну справу.
Отже, який вихід я бачу із ситуації, що склалася?
1. Опозиція має погодитися на відставку уряду Азарова і прийняти посаду прем'єр-міністра та віце-прем'єра. Але запропонувати на ці посади не себе, а довірених людей. Петра Порошенка, наприклад.
2. Мають бути негайно виведені з вулиць Києва «Беркут» та Внутрішні війська.
3. Має бути оголошена безумовна амністія всім учасникам протестного руху.
4. Потрібно розпустити «Беркут» і призначити ретельне розслідування злочинів проти мирного населення за останні два місяці. Гарантувати неупереджене судочинство.
5. Укласти договори з новими виконкомами в обласних центрах, де люди захопили адміністрації.
6. Негайно скасувати антиконституційні закони, прийняті 16 січня.
7. Негайно звернутися до Конституційного суду з проханням повернути державу до Конституції 2004 року.
8. Розпуск Верховної ради і оголошення нових виборів.
9. Проведення повної люстрації влади, МВС, прокуратури і суддів на предмет причетності функціонерів до вчинення службових та кримінальних злочинів. Покарання винних.