Найважливіші будівлі в історії цивілізації – це дім і храм. Якщо в житловій архітектурі наші справи налагоджуються, то сакральна архітектура В Україні переживає серйозну кризу ідей. Протягом майже 30 років у нас споруджують вкриті «золотою» бляхою монструозні церкви і собори, проектанти яких забувають про пропорції, стриманість і відчуття стилю.
Наслідування давніх зразків у нашій сакральній архітектурі часто перетворюється на знущання над традицією, а пошуки нової архітектурної мови безнадійно затягнулися.
Слово «візантійщина» стало синонімом законсервованості, затхлості і виродження ідей, а намагання поєднати давньоруські чи українські барокові елементи із прийомами модернізму і постмодерну породжує храми-кентаври, в яких складно знайти внутрішню гармонію і налаштуватися на діалог з Богом.
Жодна новина про будівництво нової церкви у Львові не обходиться без скандалу і хвилі злорадних коментарів. Які ж храми будують наші західні сусіди? І куди нам рухатися далі?
Запрошую вас пошукати відповіді на ці питання разом зі мною в двох наступних відео: «Якою має бути нова церква?» і «Лекція про кризу сакральної архітектури».