Президент України Віктор Янукович підписав стратегію державної кадрової політики на 2012-2020 роки, яка визначає основні цілі та першочергові завдання, на реалізацію яких має бути спрямована державна кадрова політика.
Текст відповідного указу № 45/2012, за підписом глави держави, опубліковано на його офіційному сайті.
Стратегію передбачається реалізувати в три етапи.
Перший етап (на 2012-13 рр.) передбачає розробку та ухвалення державної цільової програми формування та реалізації державної кадрової політики, необхідних нормативно-правових актів для забезпечення реалізації Стратегії, створення президентського кадрового резерву "Нова еліта нації".
Крім того, етап передбачає посилення держконтролю за дотриманням стандартів охорони й умов праці, створення профілів професійної компетентності посад держслужби, впровадження ефективної системи формування держзамовлення на підготовку кваліфікованих робітничих кадрів і фахівців з вищої освіти для задоволення потреб ринку праці, впровадження системи наставництва.
Другий етап (на 2014-16 рр.) передбачає розробку та затвердження регіональних та галузевих програм реалізації державної кадрової політики, впровадження електронного управління, удосконалення системи профорієнтаційної роботи.
Третій етап (на 2017-20 рр.) передбачає удосконалення системи прогнозування розвитку кадрового потенціалу, обліку результатів прогнозів під час розробки щорічних планів заходів із забезпечення реалізації Стратегії, впровадження системи моніторингу державної кадрової політики, створення механізму залучення інвестицій у розвиток кадрового потенціалу.
"Головними причинами, які зумовили необхідність розробки Стратегії, є: стримування розвитку і функціонування системи кадрового забезпечення в державі, відсутність ефективної системи моніторингу потреб суспільства і держави у фахівцях із відповідним освітньо-кваліфікаційним рівнем підготовки, недосконалість механізму формування держзамовлення на підготовку фахівців, відсутність збалансованої системи управління профорієнтацією молоді, об'єктивних принципів її відбору і навчання, повільні темпи впровадження сучасних технологій професійного розвитку, недостатнє застосування наукових підходів, результатів наукових досліджень у формуванні та реалізації державної кадрової політики", - йдеться в документі.