«Формування єдиного списку для участі у парламентських виборах найбільш ефективне та вірогідне опозиційними партіями «Батьківщина» та «Фронт змін». Інші формати такого об’єднання призведуть до електоральних втрат», – вважає голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко.
За словами експерта, формування єдиного списку залежатиме насамперед від того, чи погодиться на запропоновані «Батьківщиною» умови лідер «Фронту змін» Арсеній Яценюк.
«Такий формат формування єдиного списку цілком імовірний, однак, існує чимало важливих і суперечливих деталей. Зокрема, це дві ключові умови: якщо Яценюк стане першим номером у списку і визнає, що для нього така участь у виборах буде корисною. Якщо ж не спрацюють ці дві умови, цього єдиного списку не буде», – переконаний Фесенко.
На його думку, інші формати об’єднання опозиції у єдиний список – менш вірогідні і неефективні, оскільки призведуть до чималих електоральних втрат, вважає політолог.
«Щодо партії Кличка «УДАР» з політтехнологічної точки зору їй не варто залучатися до формування єдиного списку. Це призведе до втрати виборців, оскільки в «УДАРу» дуже еклектична структура електорату, зокрема, в партії працює чимало колишніх прихильників Партії регіонів, які не голосуватимуть за єдиний список опозиції. Крім цього, відомо, що «УДАРу» запропонують таку квоту, яка навряд чи влаштує амбіції лідерів партії», – відзначає Фесенко.
Експерт зазначає, що за його підрахунками єдиний список опозиції може набрати до 35% голосів виборців.
«За останніми соціологічними дослідженнями, єдиний список у форматі «Батьківщини» та «Фронту змін» набирає 30% голосів, а у форматі «Батьківщина», «Фронт змін» та «Свобода» – також 30%. Однак, є ще ті виборці, що коливаються у своєму виборі. Я вважаю, що якраз вони можуть підтримати єдиний опозиційний список», – додає Фесенко.
А разом із «УДАРом» чи «Свободою» отримає не більше 30%.
«Хоча в будь-якому випадку це не більшість», – наголошує політолог.
Тому ідея щодо сформування єдиного списку опозиції «виглядає красиво, навіть відповідає запиту значної частини опозиційно налаштованих виборців, але не гарантує перемоги і фактично відбувається боротьба між лідерами опозиції, хто кого «обіграє», зазначає експерт.
За його словами, йдучи окремо на вибори, опозиційні партії отримають більше голосів виборців.
«Це підтверджує і досвід електоральних кампаній та результати соціологічних досліджень. Зокрема, частина виборців «Батьківщини», а більше – «Фронту змін» не хоче голосувати за список, в якому буде «Свобода». Деякі представники партії Яценюка не хочуть об’єднуватись з «Батьківщиною». Звісно, це меншість, але вони є. Опитування свідчать, що найбільше ідею спільного списку підтримують виборці «Батьківщини», хоча лише 90% з них. Прихильники інших опозиційних партій – ще менше», – пояснив Фесенко.
Втім, політолог називає основну проблему участі у виборах «Батьківщини» і «Фронту змін» окремо.
«Проблема окремої участі у виборах опозиційних сил полягає у конкуренції між ними, адже вони будуть змушені боротися за голоси одних і тих же виборців. А це означає і можливість погіршення стосунків під час виборчої кампанії, відповідно, складніше буде домовитися після виборів. Звісно, на мій погляд, можна домовитися про певні правила, укласти так званий «пакт про ненапад». Такий досвід уже був – під час виборів 2007 року, коли конкурували між собою «Наша Україна» і БЮТ. Між ними були достатньо жорсткі стосунки, але існували певні попередні домовленості, спільний опонент – Партія регіонів. Врешті-решт Тимошенко стала прем’єром», – пригадує Фесенко.
Щодо партії «Свобода», то політолог вважає, що присутність цієї партії в єдиному списку не вигідно двом головним опозиційним партіям.