YellOwSubmarinE13!

Як захистити свої дані в інтернеті

18:00, 28 липня 2021

За даними GfK Ukraine, 85% українців користуються смартфонами. У середньому на одну людину в нашій країні припадає 3-4 ґаджети. 43% українців здійснюють покупки саме через мобільні пристрої. Настрої «придбати щось через інтернет» чи «замовити доставку» онлайн зросли й під час пандемії – особливо це було помітно 2020 року.

На заміну фізичним хворобам навіть приходять «онлайн-недуги»: наприклад, цифрова деменція. Термін належить німецькому неврологу і психіатру Манфреду Шпітцеру. Дослідник переконує: коли ми зловживаємо технологіями, то втрачаємо деякі когнітивні здібності практично так само, як люди, які перенесли травму голови, психічну хворобу чи інсульт.

Отут ми й вирішили виокремити ще один важливий аспект нового цифрового світу – безпека. Ми дбаємо про те, аби комфортно й захищено почуватися вдома чи в офісі. А як зачасто приділяємо увагу цифровій безпеці?

Навесні цього року Рада ЄС підтримала оновлену стратегію з кібербезпеки. Документ передбачає створення мережі оперативних центрів безпеки, які будуть моніторити та прогнозувати атаки на мережі. Завершать впровадження інструментів 5G та обіцяють докласти зусиль, аби гарантувати безпеку цього виду зв’язку тощо.

В Євросоюзі все частіше говорять про кібербезпеку, кіберпотенціал і довіру до мереж. Та які б заходи не розробляли об’єднання країн, самі держави чи місцеві осередки, кожному користувачеві варто самотужки подбати про власну безпеку в інтернеті.

ZAXID.NET зібрав низку порад, як вберегти себе від зламу сторінки та захистити персональні дані (і кошти на картках).

Жодних «днів народжень»

Наша взаємодія з іншими користувачами найчастіше припадає на соціальні мережі. Там ми обмінюємося повідомленнями, ділимося світлинами й переживаннями, заспокоюємось після важкого робочого дня світлинами котиків. Ну, хіба ж сварливий кіт не милий? Пухнастик має 2 мільйони 300 тисяч підписників у соцмережах. Усі ці люди спершу зареєструвалися, переглянули низку сторінок, і тоді підписалися на Ґрампі Кет. Кожен їхній лайк – публічний, можна перейти на профіль користувача й проглянути про нього різну інформацію.

Завідувач кафедри соціальних комунікацій та інформаційної діяльності Інституту гуманітарних та соціальних наук «Львівської політехніки» Олександр Марковець каже: під час створення профілю важливо – не показувати іншим користувачам своєї персональної інформації.

«Якщо ми говоримо про соціальні мережі, то одна з умов реєстрації – надати свої персональні дані. Але згодом ми можемо заховати їх від інших користувачів. Але соцмережа буде знати ваші персональні дані, і тому якщо станеться проблема на стороні розробників того сервісу, то що би ми не робили, до наших персональних даних отримає доступ той, хто хотів. Але якщо ми вважаємо, що з їхньої [соцмереж ред.] сторони все добре, тут тільки потенційно вразливі ми, то небажано вказувати ще й дату народження. Бо це така інформація, з якої можуть зловмисники підібрати ваші паролі до карток, до пошти чи ще якихось ресурсів. Тому що деякі люди використовують у паролях використовують свою персональну інформацію», – пояснює Олександр Марковець.

Світлини vs безпека

Не варто в соцмережах також публікувати фотографій свого особистого життя. Галерею «Як я гарно відпочиваю за кордоном» краще притримати для того, аби згодом показати ці світлини родині чи друзям.

«Бо це також зловмисники можуть використати на свою користь. Наприклад, якщо ви поїхали за кордон, а ваша картка тут. Доступу як такого до неї немає, і зловмисник, знаючи якісь початкові дані, може проводити махінації, а банк не зможе до вас додзвонитися», – пояснює Олександр Марковець.

До того ж, ці світлини ставлять під загрозу й тих людей, які поруч з вами на знимках. То що робити у таких випадках? Взагалі не публікувати візуальних даних? Експерт радить зробити так: якщо поїхали відпочивати на природу, краще сфотографувати краєвиди. Такі світлини нестимуть менше загрози, аніж портретні знімки.

Двофакторна аутентифікація

Двофакторна аутентифікація – один зі способів надійніше захистити свій акаунт на ресурсах, які мають таку пропозицію. Якщо простими словами – то двофакторна аутентифікація передбачає два фактори захисту: пароль + FaceID, відбиток пальця, підтвердження в sms чи на електронну пошту тощо. Зручно, адже ви завжди знатимете, коли хтось намагатиметься увійти у ваш акаунт і зможете скасувати цю спробу. Тож захистите себе від зламу сторінки чи пошти.

YellOwSubmarinE13!

Однак тут не варто забувати про те, що скільки б інших факторів захисту не було, перш за все треба подбати про перший і основний – пароль.

Завідувач кафедри соціальних комунікацій та інформаційної діяльності Інституту гуманітарних та соціальних наук «Львівської політехніки» Олександр Марковець каже: чим складніший пароль – тим менша ймовірність, що ваш акаунт викрадуть.

«Випадково згенерований пароль не варто, бо його потрібно постійно записувати і запам’ятовувати. Щоби вас не «зламали», вам достатньо пароль з 8-9 символів. Це мають бути букви, цифри й знаки. І його підібрати дуже складно, хіба що ви десь його запишете і забудете. А короткі початки фраз, улюблена цифра і дві букви з кольору – було б супер», – каже Олександр Марковець.

Є ресурси, на яких ви можете перевірити, наскільки надійним є ваш пароль. Наприклад, на злам того, що у підзаголовку, знадобилося б 7 квадрильйонів років. Але якщо ваш пароль – qwerty (набір з 5 букв, що на клавіатурі одна за одною) чи щось таке, то є погані новини: вашу сторінку вкрадуть просто-таки миттєво за допомогою підбору. Варто змінити слабкий пароль.

«Але тут є ще одна така проблема: коли ми придумуємо такий класний пароль, то хочемо його всюди використовувати. На всіх акаунтах, на всіх поштах. І це є також небезпека, бо якщо ви його втрачаєте, то зловмисники можуть мати доступ до всіх ваших ресурсів. Тому моя рекомендація – на кожен ресурс робити пароль і останню букву чи дві останні букви робити з назви того ресурсу», – каже Олександр Марковець.

Якщо у вас є натхнення попридумувати зовсім різні паролі для всіх соцмереж, електронки й онлайн-магазину, не біда: ви можете завантажити на якийсь із пристроїв застосунок для управління паролями. Працює він просто: у «сховищі» ви зберігаєте всі ключі до ваших акаунтів, їх не треба запам’ятовувати. Достатньо просто знати один пароль, який допоможе «відімкнути» додаток.

Детальніше про такі додатки можна прочитати на сторінці Digital Security School 380.