Вишеградська четвірка - Польща, Чехія, Угорщина та Словаччина - змогла свого часу штовхнути маятник країн, налаштованих проти вступу України в ЄС, у позитивне русло. Голландія, Данія та Швеція, що нарікали на згортання демократії в Україні, а також Німеччина, що зберігала нейтралітет, під час тривалої дискусії прийняли аргументи "четвірки".
Про це в програмі "Маятник Фуко" на телеканалі Tonis розповів провідний угорський соціолог, доктор економічних наук Тамаш Пал.
"Вишеградський аргумент був у тому, що ми маємо пустити в Євросоюз український народ та українську політичну еліту. Це було дуже чітко. Ми маємо дати сигнал українському народу, що не залишаємо його за бортом, що він входить у цю сім'ю з невеликими тимчасовими складнощами. І тоді німці після певного періоду мовчання прийняли цей аргумент, і справа пішла", - прокоментував він події кінця 2011 року.
Сьогодні, на його думку, Україні варто відкинути ілюзії та не ставитися до Євросоюзу, як до страхової компанії, вступивши в яку всі отримають соціальні гарантії.
Процес вступу в ЄС дуже довгий, прискіпливий, трудомісткий, витратний і стане справжнім випробуванням для українських чиновників.
"В Угорщині, якщо збираються родичі, то ставлять один стіл для дорослих і один, нижчий, для дітей. Хлопці отримують ті ж тістечка і каву. Ти присутній, ти запрошений, ти в сім’ї і так далі, але дорослі сидять там, а ти сидиш тут. І у випадку з Україною поки що мова все-таки йде про дитячий стіл. Це не образливо, це процес. Це потрібно розуміти", - зазначив він.
За словами Т.Пала, тих, хто сидить, так би мовити, за "дитячим столом", судять не так суворо. І в цьому криється спокуса для чиновників у частині згортання роботи з виконання вимог ЄС, зволікання з введенням певних законів та інше. Це, на його думку, відтягуватиме питання повноправного членства України.
"Якщо це клопітно, трудомістко, якщо це дорого, та ще й з тебе за це не спитають, адже ти і так отримуєш тістечко, тоді навіщо це робити?", - сказав угорський соціолог.
Під час програми політолог Дмитро Видрін відзначив наявну на сьогодні консолідацію українського політикуму щодо європейської перспективи України, погоджену позицію депутатів Верховної Ради з базових, стратегічних питань і настроєність парламентарів на продуктивну роботу в цьому напрямі.
"Я для себе зафіксував дві важливі відправні точки. Перша: всіх лежачих поліцейських на шляху України до асоціації з ЄС все-таки прибрано. Друге, більш важливе для мене: Вільнюський саміт - це не кінець усіх наших проблем, це початок великої, кропіткої роботи ", - зазначив український політолог.
Нагадаємо, Україна і Європейський Союз планують підписати угоду про асоціацію і зону вільної торгівлі у листопаді 2013 року.
10 грудня 2012 року Рада закордонних справ ЄС ухвалила висновки, у яких заявила про готовність підписати угоду про асоціацію з Україною до Вільнюського саміту "Східного партнерства", запланованого на листопад 2013 року, за умови прогресу у зміні виборчого законодавства, у вирішенні проблеми вибіркового правосуддя та продовження реформ в рамках Порядку денного асоціації.
13 вересня у Львові екс-глава МЗС України Борис Тарасюк зазначив, що чинна влада в Україні та президент Янукович не є прихильниками європейської інтеграції. «Для них це – гра», – заявив Тарасюк.