Європейський Союз продовжує наполягати на тристоронньому форматі газотранспортного консорціуму з управління українською ГТС, стверджуючи, що це в інтересах усіх зацікавлених сторін - Києва, Москви і Брюсселя.
Таку позицію Брюсселя в інтерв'ю "Інтерфакс-Україна" виклав європейський комісар з питань енергетики Гюнтер Оттінгер.
"У майбутньому української ГТС зацікавлені три сторони, а саме - Україна, Росія та ЄС. Постачання російського газу до ЄС як і раніше, головним чином, йдуть транзитом через Україну. З 138 млрд кубометрів газу, які були експортовані в Європу в 2012 році, близько 84 млрд куб м пройшли транзитом через Україну. Тому ми повинні всі разом обговорити стурбованість кожної зі сторін і намагатися знайти оптимальні, взаємовигідні рішення, ніж та чи інша сторона просуває двосторонній підхід, який виключає одну із зацікавлених сторін", - заявив він.
Відповідаючи на питання про інші можливі форми співробітництва щодо української ГТС, враховуючи раніше заявлену позицію Росії про двосторонній формат, Г.Оттінгер знову підкреслив, що і це повинно обговорюватися трьома зацікавленими сторонами, а саме "між Україною, Росією та ЄС з урахуванням суверенних інтересів України". "ЄС готовий продовжувати надавати сприяння участі зацікавлених компаній Євросоюзу", - додав європейський комісар.
Коментуючи висловлювання російського прем'єра Дмитра Медведєва про те, що Москва може взяти участь у тристоронньому консорціумі з управління українською ГТС, якщо Київ відмовиться від правил ЄС у галузі енергетики, Г.Оттінгер заявив: "Ми вважаємо, що правила, які в даний час імплементуються Україною в контексті її членства в угоді про Енергетичне співтовариство, дозволять створити відкритий, прозорий і конкурентний енергетичний ринок в Україні, який буде корисний їй з точки зору енергетичної безпеки, а також Європейського Союзу і Росії, зокрема, для забезпечення надійності транзиту російського газу до країн ЄС".
"Ми вважаємо, що прагматичне рішення для забезпечення прозорого і недискримінаційного управління українською ГТС може бути знайдено в рамках членства України в Енергетичному співтоваристві", - резюмував єврокомісар.
Додамо, що Росія відмовилася брати участь у консультаціях 3 травня у Брюсселі з питань майбутнього використання української газотранспортної системи (ГТС).
Нагадаємо, Кабмін пропонує Раді дозволити приватизацію державних підприємств, дочірніх підприємств НАК «Нафтогаз України», що здійснюють діяльність із транспортування газу магістральними трубопроводами й зберігання його в підземних сховищах, а також підприємств, установ, організацій, утворених у результаті їх реорганізації.
Згодом екс-голова Фонду державного майна (1998-2003 роки) Олександр Бондар заявив, що Україна не продасть ГТС, а просто віддасть її Росії.
22 лютого 2013 року президент Віктор Янукович під час програми «Діалог з країною» заявив, що Україна не продаватиме свою газотранспортну систему в разі створення газового консорціуму.
Віце-прем'єр-міністр Юрій Бойко на щорічному енергетичному форумі інституту Адама Сміта заявив, що українська ГТС залишиться у державній власності.
Раніше екс-міністр фінансів Віктор Пинзеник сказав, що Росія навряд чи зможе транспортувати газ до Європи без українських газосховищ, тому заяви про те, що українська ГТС у майбутньому стане Росії непотрібна – це політичний тиск для того, що заставити Україну вступити у Митний союз.
Газотранспортна система України є другою в Європі і однією з найбільших у світі. Загальна протяжність газопроводів (без урахування нових об'єктів), які експлуатує компанія, становить 37,1 тис. км, зокрема магістральних газопроводів - 22,2 тис. км і газопроводів-відведень - 14,9 тис. км. Кількість газорозподільних станцій (ГРС) становить 1 449.