Європейський Союз заявив, що Україна повинна невідкладно відновити антикорупційну інфраструктуру, попередивши, що це є умовою надання фінансової допомоги та безвізу з ЄС, йдеться у заяві речника ЄС з питань зовнішньої політики та політики безпеки Петера Стано від 3 листопада.
У заяві, яку процитувала «Європейська правда», сказано, що рішення Конституційного суду України щодо елементів антикорупційного законодавства має далекосяжні наслідки для всієї антикорупційної інфраструктури в Україні, створеної після Революції Гідності 2014 року. Також у ній наголошується, що це рішення ставить під сумнів низку міжнародних зобов’язань, які Україна взяла на себе щодо своїх міжнародних партнерів, включаючи ЄС, про що у Євросоюзі заявляли раніше.
Стано наголосив, що боротьба з корупцією є одним з ключових орієнтирів і зобов'язань, які Україна взяла на себе в рамках Угоди про асоціацію, недавно узгодженої програми макрофінансової допомоги між ЄС і Україною та процесу лібералізації візового режиму.
Він запевнив, що у ЄС розуміють складність ситуації і цінують невідкладність, з якою президент і уряд хочуть її вирішити, проте це треба зробити якнайшвидше.
У зв'язку з цим Євросоюз заявив, що Україні потрібно в найкоротші терміни:
- відновити законодавство про електронне декларування активів і відповідні завдання Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК);
- стабілізувати правовий статус Національного антикорупційного бюро України до крайнього терміну 16 грудня, встановленого Конституційним судом.
Варто зазначити, що у заяві немає чітко прописаних вимог, як відновити антикорупційні інститути. Єдиний задекларований критерій – швидкість розв'язання кризи.
«Надійна судова реформа як і раніше необхідна на благо всіх українців. Ми закликаємо президента, уряд і Верховну Раду працювати разом над пошуком всеосяжного і стійкого рішення. ЄС готовий підтримати наших українських партнерів в цих зусиллях», – сказано в заяві.
Нагадаємо, 27 жовтня Конституційний суд ухвалив рішення за конституційним поданням депутатів щодо відповідності Основному закону низки положень антикорупційного законодавства та визнав неконституційними окремі його положення. Зокрема, КСУ скасував кримінальну відповідальність за внесення в декларації про доходи, витрати і майно недостовірної інформації. Також КСУ заборонив НАЗК моніторити стиль життя державних службовців і роботу реєстру електронних декларацій. Утім, уряд зобов’язав НАЗК не виконувати рішення КСУ, тож реєстр декларацій продовжив працювати.
Після ухвалення Конституційним судом цього рішення, президент Володимир Зеленський запропонував Верховній Раді звільнити усіх його суддів, хоча ані в президента, ані у Верховної Ради немає таких повноважень.
У свою чергу народні депутати зареєстрували законопроект про відновлення антикорупційного законодавства у первинному вигляді. 3 листопада профільний комітет рекомендував парламенту ухвалити саме цей документ, тоді як президентського законопроекту члени комітету не розглядали.