14 червня 1891 року народився Євген Коновалець. Він став командиром найбоєздатнішої частини Армії УНР – Січових стрільців, створив і очолив Організацію українських націоналістів (ОУН) та заснував на еміграції Українську військову організацію. У 134-у річницю від дня народження Євгена Коновальця Український інститут національної памʼяті розповів важливі факти про нього.
Майбутній воєначальник народився у селі Зашків Жовківського повіту. Його батько був директором школи в селі, а мама викладала там шиття, медицину та правила гігієни. Дядьки Євгена були священниками, що в той час займалися просвітництвом українців.
В українській Академічній гімназії у Львові вчителем Євгена був Іван Боберський. А у Львівському університеті, де він вивчав правознавство, курс історії читав Михайло Грушевський. Під час навчання Коновальця арештували за участь у студентських акціях з вимогою відкрити український університет у Львові. Молодий громадський діяч долучався до відкриття «Просвіт» по селах, філій «Сокіл-батька», боротьби з москвофільством. В цей же час він вступив до Української національно-демократичної партії.
Якісна освіта – це про дистанційний коледж OPTIMA! Випускників 9 і 11 класів та їхні родини запрошують на безоплатний вебінар, який відбудеться 26 червня о 19:00. Реєстрація – за посиланням. Відповіді на запитання, які турбують потенційних вступників, спілкування зі спікерами та історії успіху студентів – усе це очікує на учасників вебінару. Довіртеся фахівцям, які точно знають, як розпочати кар'єру раніше за однолітків!
Коли вибухнула Перша світова війна, Коновалець подав рапорт до Українського Легіону січових стрільців, однак його мобілізували до 19-го полку Крайової оборони (ландверу) «Львів» австрійської армії. Під час боїв на горі Маківка у травні 1915 року Коновалець потрапив у російський полон. Його утримували в таборі для військовополонених під Царициним (сучасний Волгоград). Проте після подій Лютневої революції він разом з побратимами втік до Києва.
У жовтні-листопаді 1917 року створив і згодом очолив Галицько-буковинський курінь Січових стрільців, до якого увійшли переважно українці, що воювали в австро-угорській армії і потрапили в російський полон під час Першої світової війни. Згодом курінь переріс у полк і дивізію. Під керівництвом Коновальця січові стрільці взяли участь у придушенні більшовицького заколоту в Києві на заводі «Арсенал» та у боях з підрозділами армії Муравйова.
Під керівництвом Євгена Коновальця січові стрільці стали однією з найбільш боєздатних частин Армії УНР.
Січові стрільці підтримали антигетьманське повстання та билися проти його підрозділів, сформованих із російських «білогвардійців». Під час облоги Києва у листопаді – грудні 1918 року Євген Коновалець командував Осадним корпусом військ Директорії.
Протягом 1918-1919 років Євген Коновалець – один із найвпливовіших військових та політиків УНР. Водночас він відмовився стати шостим членом Директорії УНР, а пізніше – її диктатором.
Коли армію УНР розпустили, Євген Коновалець опинився в польському таборі для військовополонених у Луцьку. За дорученням Симона Петлюри взявся за створення військових частин з українських військовополонених на території Чехословаччини та Італії.
На еміграції Євген Коновалець 1920 року створив Українську військову організацію (УВО), що мала за мету підпільну роботу на окупованих українських землях, а також пропагандистську діяльність за кордоном. УВО починає терористичну боротьбу проти польської політики пацифікації та дискримінації українців. У 1921 році члени УВО здійснили замах на маршалка Польщі Юзефа Пілсудського, а 1924 року – на президента Польщі Станіслава Войцеховського.
Коновалець мав литовський паспорт, у тодішній столиці Каунасі діяло представництво УВО, яке надавало литовцям розвіддані, що допомагали стримувати поляків від збройного конфлікту.
1929 року на конгресі у Відні члени УВО створили єдину революційну організацію для всієї території України – Організацію українських націоналістів (ОУН). Головою проводу обрали Євгена Коновальця. Оунівцям вдалося поширити свої ідеї як в Галичині, так і в підрадянській Україні, залучити багатьох українців в еміграції та встановити звʼязки з політиками Литви, Великої Британії, Німеччини, Іспанії, Італії. ОУН розбудувала осередки практично в усій Європі.
Коновалець пережив кілька замахів. Сталін вважав Євгена Коновальця особистим ворогом. Ще з 1930 року Москва планувала його вбивство: чекістська операція отримала кодову назву «Ставка». Агент радянської служби зовнішньої розвідки Павло Судоплатов, який за вигаданою легендою назвався представником українського підпілля в УРСР, увійшов у довіру до нього. 23 травня 1938 року на зустрічі в готелі «Атланта» він передав Євгенові Коновальцю коробку шоколадних цукерок із вмонтованим вибуховим пристроєм. Поховали провідника ОУН на цвинтарі Кросвейк в Роттердамі.
Ще 1941 року ОУН у Кракові проголосила день смерті Євгена Коновальця 23 травня Днем Героїв. Фраза, яку повʼязують з ним, – «У вогні перетоплюється залізо у сталь, у боротьбі перетворюється народ у націю» – вже століття надихає українців на боротьбу за незалежність.