Цілому світові відомо, що Євро-2012 – це першість Європи з футболу. І тільки українські політики та посадовці досі цього „не знають”: багато з них футбольний чемпіонат ототожнюють то з боями без правил, то з політичними перегонами, або просто використовують задля зведення особистих порахунків.
Маразми загальнодержавні
Почалося все з обговорення особи президента ФФУ Григорія Суркіса. Мовляв, запеклий ворог демократії есдек Суркіс піариться на чемпіонаті. Дійшло до маразму. Дехто з особливо переляканих демократів відразу пов'язав Євро-2012 з відродженням колишньої слави СДПУ(о).
Далі почали також з'ясовувати, хто краще прийме туристів. У Львові завели розмови на кшталт „цивілізований європейський турист не поїде до бандитського Донецька", а у Донецьку, що „Львів не знайде грошей на підготовку, бо у Львові немає олігархів рівня Ахмєтова".
Зважаючи на близькість парламентських виборів, розпочалась й дискусія про те, хто краще підготує країну до чемпіонату: помаранчеві чи біло-блакитні.
На цьому тлі смішною виглядала заява Суркіса, який 5 червня під час брифінгу з нагоди призначення дати першого матчу сказав: „Це саме той випадок, можна сказати, історичний ренесанс, коли футбол об'єднає політиків і громадськість заради єдиної мети". Смішною, бо об'єднуватись ніхто не збирається. Наші політики досі не збагнуть - у разі незадовільної підготовки до Євро-2012 програють не помаранчеві чи біло-блакитні, програє - Україна.
Маразми регіональні
Матчі Євро-2012 повинні пройти в Києві, Донецьку, Дніпропетровську та Львові. Визначено і два резервні міста: Одеса та Харків. Всі шість міст розпочали гарячкову підготовку до чемпіонату, втягнувшись у якесь квазісоціалістичне змагання. Пам'ятаєте, у радянські часи колгоспи змагались між собою, хто більше буряка збере, заводи - хто план перевиконає, лікарні - хто більше хворих вилікує. Українські міста, в яких мають пройти футбольні матчі, теж змагаються між собою. Змагаються у тому, хто більше про Євро-2012... чуток розпустить.
Інтриги почалися у перші ж хвилини після оголошення переможців. Кажуть, що до Григорія Суркіса підійшов Мішель Платана і запитав „А чому ваше рідне місто перебуває лише у резерві?". Одеська влада відреагувала на цю чутку миттєво. Заступник міського голови Одеси Тетяна Федірко відразу заявила, що Одеса не увійшла до основного списку через недобросовісну роботу попередніх керівників міста. „Але ми виправимо ситуацію і зробимо усе, щоб матчі Євро відбувалися в Одесі", - заявила пані Федірко у ЗМІ. На її думку, пакет одеських документів виглядає більш привабливо, аніж пропозиції інших міст.
„Після виконання цільової міської програми, що охопила б всі аспекти вимог УЄФА, конкретних термінів, виконавців і джерела фінансування, Одеса має всі шанси перейти з резервних до основних українських міст, що зустрічатимуть Євро-2012", - продовжила „футбольне протистояння по-українськи" керівник Одеського міського управління фізичної культури і спорту Лариса Тєрьохіна.
Не відстає від Одеси Харків. Заступник голови Харківської ОДА, а за сумісництвом перший віце-президент ФФУ Сергій Стороженко в одному з інтерв'ю сказав: „У мене тепер немає сумнівів, що матч Євро-2012 відбудеться у Харкові. Хотілось би... Англія - Франція".
Президент ФК „Металіст" Олександр Ярославський теж впевнений, що деякі матчі Євро-2012 пройдуть саме у Харкові. Ярославський вважає, що достатнім приводом для цього є реконструкція харківського стадіону, який повинен стати 43-тисячником. Президент футбольного клубу наголошує, що реконструкцію буде завершено за два роки.
Всі ці заяви зроблені людьми, які займають високі посади, є політично та фінансово впливовими. Отож, їх не можна ігнорувати. Для того, щоб провести матчі європейської першості в Одесі чи Харкові, треба забрати їх від базових міст. Відібрати матчі у Києва - нереально. В Донецька чи Дніпропетровська, зважаючи на фінансовий та політичний статус цих міст, - теж проблематично. Залишається Львів - маленьке місто, в якому немає олігархів, готових вкладати в Євро-2012 сотні мільйонів зелених купюр. У Львові немає стадіону, який би відповідав вимогам чемпіонату. Окрім того, на відміну від інших міст, відібраних для проведення європершості, Львів не робить голосних заяв щодо проведення підготовки.
Судячи з публікацій у ЗМІ, Одеса та Харків вже майже готові до прийому команд та вболівальників. 21 травня конкурсна комісія Харківського обласного оргкомітету з підготовки до Євро-2012 вже розглянула проект розселення вболівальників та гостей міста під час проведення матчів. З Харкова лунає заява, що тут пройдуть відразу два матчі фінальної частини Євро-2012. Повідомили цю сенсаційну новину харківські чиновники під час засідання оргкомітету з підготовки до європейського футбольного форуму.
Якщо вірити тим же ЗМІ, то ситуація у Львові - просто катастрофічна. Складається враження, що львівські керманичі не тільки не готуються до чемпіонату, а й роблять все, щоб завадити його проведенню.
Львів'яни в паніці. Вони вже готові до того, що в них відберуть свято футболу. Однак проходить небагато часу і стає зрозуміло, що підготовка міст-конкурентів не така вже й бездоганна. В Одесі, як і у Львові, все ще існують проблеми з питною водою. Харків не є туристичним містом, тому збудувати тут велику кількість фешенебельних готелів - це все одно, що викинути гроші на вітер, оскільки наповнити ці готелі туристами після Євро-2012 буде просто неможливо.
Насправді, навіть у Києва проблем набагато більше, аніж у Львова. Реконструкція Олімпійського стадіону затягується через будівництво торгово-розважального центру, який упродовж кількох років неподалік від спортивної споруди зводить компанія „Нест". Суркіс обіцяє зрівняти цей центр з землею, а компанія ігнорує погрози й продовжує будувати.
На щастя, спекуляції навколо підготовки до футбольного чемпіонату на деякий час вщухли. Крапку в обговорені неготовності Львова поставили на нараді у Віктора Януковича, яка пройшла в червні у Мінбуді. Підготовка міст до Євро-2012 оцінювалась на задовільно чи незадовільно. Львів отримав задовільну оцінку, а от Київ та Одеса - ні.
Маразми містечкові
З вищеописаного видно, як статус Євро-2012 був знижений спочатку до загальноукраїнського, а потім і до регіонального рівня. Проте виявилося, що це ще не кінець. У Львові знайшлися „добродії", які „опустили" рівень єврочемпіонату ще нижче - до рівня містечкового. Зараз в місті на цій темі піаряться чи не всі, відомі виключно у вузьких колах, політики. Хтось використовує Євро для підняття власного рейтингу, хтось намагається звести давні порахунки з Олійником чи Садовим. Зробивши гучну заяву, львівський політик моментально стає предметом уваги ЗМІ, і гріється в променях слави.
Так, депутат Львівської обласної ради від фракції БЮТ Ігор Держко заявляє, що знає про змову, мета якої - відібрати у Львова матчі європершості. Він навіть називає суму, в яку ця оборудка обійдеться замовнику: „Наскільки мені відомо, велися розмови на рівні службовців про те, що Львів може не дати собі ради з проведенням Євро-2012, що у Львові нібито не налагоджена система водоканалізації, вивезення побутових відходів тощо. Звичайно, це лише чутки, але ціна питання нібито становить 150-200 млн дол. США" (ZAXID.NET, 13.06.2007).
Тема змови - це лише квіточки у фантазіях наших політиків. Дехто з них користь від проведення у Львові матчів Євро взагалі ставить під сумнів. Зокрема, екс-депутат Львівської міської ради Мирон Колодко вирішив створити ініціативну групу, яка виступатиме проти проведення у Львові матчів єврочемпіонату: „Коли я повернувся до Львова з подорожі на чайці, то побачив, що у місті збираються перекваліфікувати багато будинків під готелі до Євро-2012. Я з таким ходом подій змиритися не можу... Андрій Садовий - найгірший з усіх мерів Львова, яких я знав. Хоч я і голосував за нього, та він мене сильно розчарував" (ЗІК, 14.06.2007).
А голова ЛОК СПУ Євген Таліпов, який має до організації чемпіонату таке ж відношення, як соціалісти до Франка, все ж заявляє, що має сумніви щодо цільового використання грошей, виділених на його підготовку: „Практика показує, що відкати є. Якщо громадськість і прокуратура не буде контролювати процес витрачання коштів на підготовку до Євро-2012, то цілком можливо, що ці кошти розкрадуть... Ми знаємо як дороги „ремонтували", - як вода у пісок йшла. Олійник може кинути будь-кого, як він кинув на виборах соціалістів" (ЗІК, 18.06.2007). Так і хочеться запитати в Таліпова: а до чого тут минулі вибори та соціалісти?
Соромно та сумно спостерігати за цією метушнею. Замість консолідації зусиль, ми вкотре займаємося національним мазохізмом і, схоже, отримуємо від цього задоволення. Ми досі так і не зрозуміли, що слова інколи мають звичку матеріалізуватися, повертаючись бумерангом. Не накаркайте, панове!