Про будівництво «євроколії» - вузької залізничної колії європейського стандарту шириною 1435 мм в Україні говорять, починаючи з 1990-х років. Але після підписання угоди про Асоціацію з ЄС цей проект перейшов до фази реалізації. Був розроблений проект, згідно з яким нова колія має пройти від польського до румунського кордону через Львів та Чернівці. Її загальна протяжність становитиме 476 км.
Першим етапом проекту «Євроколія» має стати будівництво відрізку залізничного шляху від кордону з Польщею через Мостиська до Львова. Ця ділянка входить до складу ІІІ міжнародного транспортного коридору. Її довжина становитиме 75 км. Раніше була озвучена вартість цієї частини робіт – понад 500 млн євро.
Перший відрізок євроколії має пройти від Польщі до Львова (джерело: прес-служба ЛМР)
***
Ідея побудувати залізничну колію, яка би з’єднала Львів із європейською залізницею, має свою історію. Вперше з’єднати Варшаву, Львів та Чернівці хотіли ще за часів Австро-Угорщини. Як розповідає директор Державного науково-дослідного центру залізничного транспорту України, професор Валерій Самсонкін, на початку 1940-х років був спроектований і побудований великий відрізок залізничного шляху з Польщі через Раву-Руську та станцію Любеля до станції Підзамче у Львові. Пізніше ця колія була зруйнована, лишились лише окремі її елементи. В 1990-х роках Львівська залізниця планувала побудувати колію європейського стандарту до Львова з переходом в Мостиськах. Було розроблено шість варіантів реалізації цього проекту. Був навіть готовий проект спеціального вокзалу, який би міг приймати поїзди із європейською шириною візків. Такий вокзал мав бути розташований між центральним та приміським вокзалами. Але до реалізації справа не дійшла.
Наступна хвиля обговорень навколо колії європейського стандарту в Україні розпочалась в 2000-х роках. Проте до безпосередньої роботи над проектом Україна приступила лише після підписання угоди про Асоціацію з Європейським союзом. В липні 2014 року відбулось спільне засідання представників міністерств закордонних справ Польщі, Румунії та України, куди також запросили представників залізничних адміністрацій цих країн. Тоді вперше був озвучений проект євроколії.
«Залізниця має бути побудована за таким самим принципом, як телекомунікації: щоб іспанський перевізник міг працювати в Німеччині, а український – у Франції»
«Те, чого прагнуть Євросоюз та Україна – це спільний простір. В тому числі в залізниці. Євросоюз вважає важливим, щоб можна було вільно спілкуватись, вільно переміщуватись та вільно перевозити речі. Для спільного ринку потрібна спільна транспортна система» - каже Іренеуш Майхер, представник польського Міністерства інфраструктури.
Протягом останніх двох років Міністерство інфраструктури Польщі тісно співпрацює з Україною в рамках спільної програми з надання інституційної підтримки та підвищення ефективності роботи залізничного транспорту в Україні. Ця програма зокрема передбачає візити польських експертів до України. За словами Іренеуша Майхера, якщо в 2013 році спільна робота польських та українських фахівців була проблематичною, то зараз поляки бачать, що український уряд зацікавлений в європейському досвіді.
Як каже Іренеуш Майхер, те, чого прагнуть Євросоюз та Україна – це спільний простір, в тому числі залізниці. Однією з цінностей Євросоюзу є можливість вільно спілкуватись, вільно переміщуватись та вільно перевозити речі.
«Для спільного ринку потрібна спільна транспортна система. Залізниця – це єдиний спільний простір. В ідеалі вона має бути побудована за таким самим принципом, як телекомунікації: щоб іспанський перевізник міг працювати в Німеччині, а український – у Франції», - каже Іренеуш Майхер.
Стандартна ширина європейської колії – 1435 мм, в той час, як в Україні – 1520 мм. Як пояснює професор Валерій Самсонкін, сьогодні перехід між української та європейської коліями здійснюється традиційними «дідівськими» методами: заміна ходової частини, перевантаження вантажів чи використання суміщених колій. За його словами, всі ці способи не задовольняють потреб ані вантажних, ані пасажирських перевізників.
Заміна коліс вантажних вагонів на станції Мостиська-2 (фото: parovoz.com)
За словами експертів, в Україні системи переходу з одного типу колій на інший працюють на двох станціях: Мостиська-2 та Дорогуськ. Фахівці кажуть, що можливе будівництво ще двох подібних переходів: на залізничних прикордонних переходах Чоп-Захонь (Угорщина) і Чоп-Чиєрна-над-Тисоу (Словаччина).
Зараз існує два варіанти руху від польського кордону до Львова: через Мостиська та Раву-Руську. Директор Державного науково-дослідного центру залізничного транспорту України Валерій Самсонкін каже, що за даними Львівської залізниці, на цій ділянці дороги вже існує суміщена колія від кордону довжиною 20 км. На станції Мостиська-1/Мостиська-2 є сучасні термінали перевантаження вагонів з однієї колії на іншу. Зараз ця ділянка навантажена на 30% від своїх можливостей.
Однією з головних перешкод реалізації євроколії є брак фінансування. Хоча, на думку Самсонкіна, справа не стільки в можливостях, скільки в ефективності фінансування. Він наводить приклад Литви, де основна колія має таку саму ширину, як в Україні. Під час реалізації проекту RailBaltica, який передбачає прокладання колії з Польщі до Естонії, в 2014 році в Литві побудували 120 км нових залізничних шляхів.
Українська євроколія має пройти від польського до румунського кордону
«При реалізації проекту євроколії є можливість відносно швидко приєднатись до європейських стандартів залізничної інфраструктури та «в’їхати» до європейської мережі швидкісного пасажирського перевезення», - переконаний Валерій Самсонкін.
Іншої думки дотримується академік Транспортної академії України професор Юрій Дьомін. Він вважає, що євроколія не вирішує для України питання інтеграції до європейської транспортної мережі.
«Я прихильник системи автоматичного переходу одної колії на іншу. В Україні вже є відповідна інфраструктура на кордоні між Польщею та Україною. У першу чергу треба розвивати цей напрямок, не виключаючи такої стратегічної мети, як побудова євроколії. Проект євроколії потребує обґрунтування, наскільки це буде економічно вигідно», - стверджує Юрій Дьомін.
В той же час професор визнає – євроколія може об’єднати Європу, «від Гданська до Одеси».
Голова департаменту залізничного транспорту міністерства інфраструктури Польщі Павел Копчіньскі свого часу заявляв, що Польща зацікавлена мати більш насичене залізничне сполучення з Україною. Зокрема, починаючи з грудня цього року один з вагонів потягу Львів-Вроцлав курсуватиме до Варшави.
Оцінюючи свій досвід співпраці з українськими залізничниками, представник польського Міністерства інфраструктури Іренеуш Майхер підсумовує: країні потрібна транспортна політика. Він наводить вагомий аргумент: 80% всіх вантажних перевезень в Україні здійснюється за допомогою залізничного транспорту. В той же час більшість рухомого стану та існуючої інфраструктури перебувають в дуже поганому стані, та потребують заміни або ремонту.
«Якщо уряд хоче мати залізничний транспорт, то треба облаштувати цю систему так, щоб вона перебувала в рівновазі. Наприклад, Укрзалізниця має сплачувати податок на землю, на якій розташовані її об’єкти та комунікації. Я намагався дізнатись, чи сплачує подібний податок власник автодороги. Мені сказали, що ні. Ось приклад транспортної політики: якщо ми змушуємо одну транспортну галузь платити податки, а іншу звільняємо від них – ми показуємо, який саме транспорт ми підтримуємо», - вважає Іренеуш Майхер.