Україна розглядає Європейський союз як оптимальну модель суспільного розвитку економіки, публічних інститутів, а в перспективі - як наш спільний дім. Про це заявив голова Верховної Ради України Володимир Литвин, виступаючи 10 травня на засіданні Бюро Міжпарламентської асамблеї Верховної Ради України, Сейму Литовської Республіки, Сейму та Сенату Республіки Польща у Страсбурзі.
Про це ZAXID.NET повідомила прес-служба ВРУ.
У сучасних умовах, зазначив В.Литвин, перед нами відкривається просторий шлях не лише для подальшого культурного взаємозбагачення, але й для розвитку усебічної політичної, економічної та гуманітарної взаємодії з європейськими партнерами. «Власне тому ми сьогодні говоримо про наш остаточний та свідомий вибір - інтеграцію до сім’ї європейських народів, - зазначив керівник парламенту. - Європейська інтеграція - ключовий пріоритет зовнішньої політики України, який передбачає проведення системних реформ в усіх сферах життя відповідно до норм та стандартів ЄС. Кінцевою метою європейської інтеграції є набуття Україною членства в Європейському Союзі».
«Саме тому Україна надає пріоритетного значення розвитку взаємовигідного та конструктивного співробітництва з державами Центрально-Східної Європи», - підкреслив голова Верховної Ради, зазначивши, що євроінтеграційний досвід Польщі і Литви у питаннях реформування своєї економіки, політичної системи, адаптації законодавства до європейських норм є на сучасному етапі надзвичайно важливим для України.
В.Литвин наголосив, що обравши модель розвитку «європейський вибір», Україна розуміє необхідність глибокої внутрішньої трансформації, яка полягає у досягненні економічних успіхів і дотриманні загальноєвропейських цінностей. З метою забезпечення практичного просування країни до стандартів ЄС в Україні здійснюється цілий ряд важливих структурних реформ, триває боротьба з корупцією, покращується соціально-економічна ситуація, сказав він.
На переконання керівника парламенту, підтвердженням незмінності євроінтеграційного курсу України є активізація діалогу Україна-ЄС. Зазначивши, що 2010 рік був надзвичайно успішним та результативним для відносин між Україною та Євросоюзом, В.Литвин заявив, що у 2011 році «ми поставили перед собою ще більш амбітні завдання».
Серед пріоритетних голова Верховної Ради назвав завершення переговорів і підписання Угоди про асоціацію, включаючи створення поглибленої та всеосяжної зони вільної торгівлі, забезпечення виконання першої фази Плану дій щодо лібералізації візового режиму.
У цьому контексті В.Литвин заявив, що наша держава розраховує на активну підтримку євроінтеграційних прагнень України під час польського головування в Європейському Союзі у ІІ півріччі 2011 року. «Сподіваюсь, що саме під час головування Польщі в Раді ЄС ми реалізуємо домовленості щодо укладення Угоди про асоціацію, створення всеохоплюючої та поглибленої зони вільної торгівлі Україна-ЄС, а також лібералізації візового режиму для громадян України. Сподіваюсь, що головування нашого надійного партнера Польщі в ЄС забезпечить практичну реалізацію ініціативи «Східне партнерство», - сказав він.
Торкаючись ініціативи «Східного партнерства», В.Литвин зазначив, що Україна розглядає її як додатковий інструмент для всебічного розвитку відносин між Україною та Євросоюзом, і заявив, що Україна цінує зусилля групи друзів України в цій інституції, зокрема наших польських і литовських партнерів, направлені на поглиблення співпраці між Україною та ЄС в рамках Ініціативи. «Ми впевнені, що нині настав час саме для консолідації з обох сторін таких зусиль, аби досягнути максимально практичного результату. З цією метою маємо виробити чітке бачення стратегічних цілей, які слід досягнути в рамках Ініціативи. Ми повинні спільно попрацювати над тим, аби ці цілі відповідали потребам та вимогам країн-партнерів», - сказав він.
За словами голови Верховної Ради, українська сторона вважає, що подальша розбудова «Східного партнерства» має відбуватися на основі чіткого проектного підходу. «Ми повинні перевести роботу в рамках Ініціативи у практичну площину. Ми маємо застосовувати проектний підхід, який би був орієнтований на досягнення чітких видимих результатів», - сказав він, зазначивши, що при цьому варто уникати включення під так звану «парасольку» «Східного партнерства» проектів та програм, які вже реалізуються спільно з ЄС. «Це б означало лише зміну назви, а не нову якість співпраці», - додав він.