19 листопада біля Харкова народився майбутній науковець, який розшифрував одну з найбільших загадок людства. Таємнича цивілізація, яка крізь століття розчинилася в джунглях Мексики – мая, мала особливі письмена. Ці індіанці зображали ієрогліфічні малюнки, а не букви. Вчені різних країн роками ламали голови над їхнім дешифруванням. Це зробив молодий науковець з Харківщини Юрій Кнорозов, при цьому не побувавши в Мексиці й працюючи за «залізною завісою».
Юрій Кнорозов народився 1922 року у селищі Південне біля Харкова. Його батьки мали російське й вірменське коріння, сімʼя була російськомовною. Проте навчався хлопець в українській школі, про що свідчить його збережене свідоцтво. Цікаво, що в метриці його імʼя зазначене як Юрко.
Після школи Кнорозов закінчив робітфак при Харківському медичному інституті. Спочатку він планував стати психіатром, проте зрештою вступив на історичний факультет Харківського університету. Провчився там лише два роки: через Другу світову війну навчання довелося перервати.
Якщо хочете читати головні новини дня оперативно Додайте ZAXID.NET у вибрані в GoogleКожна дитина є особливою, і «Оптіма» це розуміє. Дистанційна школа забезпечує індивідуальний підхід до кожного учня, враховуючи особистий темп і бажаний спосіб навчання. Завдяки досвідченим педагогам та інноваційним технологіям діти отримують якісні знання, які залишаються з ними на все життя. «Оптіма» – надійний партнер у підготовці до успішного майбутнього!
Згодом він продовжив освіту вже в Москві. Там молодий науковець зацікавився єгиптологією, етнографією та шаманськими практиками, а після завершення навчання почав працювати в Інституті етнографії та антропології імені Миклухо-Маклая Академії наук СРСР.
Коли Кнорозов зацікавився писемністю мая, дослідники різних країн зайшли у цьому питанні в глухий кут, називаючи дешифрування писемності майя «нерозв’язною проблемою».
Вивчаючи рукопис XVI століття іспанського єпископа Юкатану Дієго де Ланди, який мав стати основою його докторської дисертації, Кнорозов звернув увагу на так званий «алфавіт Ланди». Він припустив, що ієрогліфи, записані єпископом навпроти іспанських літер, могли передавати не окремі звуки, а склади – поєднання приголосного та голосного. Згодом, зіставивши ці знаки з ієрогліфами в опублікованих рукописах мая, він зміг ідентифікувати нові фонетичні значення. Так учений довів, що писемність мая є логосилабічною системою: вона поєднує знаки, які передають цілі слова, та знаки, що позначають склади. Кнорозов ідентифікував сотні ієрогліфів і встановив закономірності їхнього використання.
Харківʼянин здійснив справжній науковий прорив, застосувавши статистичні методи аналізу. Він довів, що ієрогліфи мая можна не лише трактувати як символічні зображення, а й читати, відтворюючи звучання слів. Розроблений ним метод став основою систематичного дешифрування цієї писемності.
Як зазначають на сайті Гарвардського університету, спочатку його теорію сприйняли скептично. Зокрема, її відкидав британський дослідник Джон Ерік Сідні Томпсон, один із найавторитетніших маяністів того часу. Однак подальші покоління науковців розвинули фонетичний підхід Кнорозова.
Перша наукова публікація Юрія Кнорозова про дешифрування писемності мая вийшла 1952 року. У 1955-му він видав монографію на цю тему та захистив докторську дисертацію, здобувши ступінь відразу доктора історичних наук.
Як наголошує докторка філологічних наук Ірина Кононенко, важливу роль у формуванні дослідницьких здібностей Кнорозова відіграла система виховання, яку практикували в його родині.
«Батьки розвивали у дітей любов до літератури, надаючи перевагу класичним творам, поезії, а також пригодницькій, детективній, публіцистичній, науково-популярній літературі. Батько, інженер, захоплювався музикою і писав картини. Згідно з теорією Бехтерєва, батько давав дітям завдання малювати як правою, так і лівою рукою, що сприяло розвиткові обох півкуль головного мозку, розбудові різних мозкових зон та підвищеній кількості поєднань нейронів між півкулями мозку. У дитинстві Юрій Кнорозов писав казки, у юності – вірші. Діти займалися музикою», – розповідає Ірина Кононенко.
Юрій Кнорозов грав на скрипці та 1932 року став одним із переможців музичного конкурсу в Харкові. Із цим періодом його життя повʼязують драматичну історію: побачивши на вулицях померлих від голоду людей, хлопець нібито розбив свою скрипку. До кінця життя її уламки зберігалися у футлярі.
У родині Кнорозових дітям читали твори популярного на той час письменника Костянтина Бальмонта. Серед його поезій були й сюжети, повʼязані з далекою Мексикою, яку автор відвідав, та культурою мая. Юрій захоплювався цими образами й малював їх. Зокрема, його зацікавив образ священного для мая зеленого птаха – кецаля. Так закладалися перші знання про цю загадкову цивілізацію. Ірина Кононенко порівнює ці дитячі враження з історією Генріха Шлімана, який захопився «Іліадою» Гомера ще в дитинстві, а згодом присвятив життя пошукам легендарної Трої.
Ще одна цікава деталь: у родині Кнорозових діти придумали власний шифр і використовували його для листування. Можливо, це була одна з перших вправ майбутнього дешифрувальника, який згодом розгадав одну з найскладніших систем письма стародавнього світу.
Важливо й те, що свій головний науковий прорив Кнорозов здійснив, не побувавши на землях, де колись існувала цивілізація мая. Він працював із копіями рукописів, фотографіями та опублікованими матеріалами, аналізуючи закономірності в системі знаків. Згодом учений досліджував також загадкову писемність острова Пасхи та знаки цивілізації долини Інду.
Попри міжнародне визнання, потрапити до Мексики Кнорозову вдалося лише 1990 року. Холодна війна та обмеження на закордонні поїздки радянських громадян довго перешкоджали його особистому знайомству з країною, історію якої він досліджував. У Мексиці його зустріли як видатного вченого. 1994 року він отримав орден Ацтекського орла – найвищу державну відзнаку Мексики для іноземців. Його внесок у дослідження культури мая визнали також у Гватемалі, де відзначили Великою золотою медаллю.
Наукові відкриття харківʼянина досі використовують науковці-маяністи. Запропонований Кнорозовим метод відкрив шлях до прочитання написів, які розповіли світові про правителів, династії, релігійні уявлення та історію стародавніх мая.