«З Ющенком було дуже добре працювати, я його знав давно, ще з 1993 року. Я вважаю, він був дуже компетентний голова НБУ. Впровадив гривню в чудовий спосіб, професійний. Не хотів іти в політику, його намовили піти в політику», - зазначив відомий економіст Богдан Гаврилишин.
«Я після революції вирішив не бути радником ані Президента, ані голови ВР, бо швидко відчув, що буде свого роду хаос перед кінцем січня 2005 року. Не знаю, що з Ющенком стало… але ні, знаю. Там було четверо людей, які його оточували зразу – це так звані друзі, які фактично вирішували, хто може піти до Ющенка, яка інформація приходить до Ющенка, які в нього альтернативи рішень. Тоді, пам’ятаю, почали робити коаліцію, а потім – такі жахливі вороги з Юлею. Що-небудь Юля вирішувала – Ющенко був автоматично проти», – повідомив Богдан Гаврилишин в інтерв’ю ZAXID.NET .
На запитання, хто були люди, які вирішували за Ющенка, економіст відповів: «Я не хочу казати. Як захочете – перевірте в Інтернеті, хто був у січні 2005 року найближче до нього. Спочатку до Віктора Андрійовича був доступ так само, як до Кучми: хотів його стрінути – телефонував і йшов. Як він хотів, щоб я прийшов, то його помічник Рибачук телефонував, я йшов. А тоді (після Революції – авт.) телефоную, а там три дуже гарні ввічливі помічниці Третьякова кажуть: на жаль, в цей час Третьяков (бо то треба було тільки через нього) зайнятий, ми записали все, він вам подзвонить. Телефоную вдруге – інша якась дівчинка відповідає, телефоную втретє – третя дівчинка. Але мені ніхто не передзвонював. Я зрозумів, що я вже був персона нон-грата для них і що то не повинно дійти до Ющенка. Ну, а я не хотів тільки через Катю (Катерину Ющенко – авт.), бо я її знав ще до того, як вона приїхала з Америки».