Президент України Віктор Ющенко застосував право вето до Закону "Про всеукраїнський референдум", прийнятий 5 червня 2009 року. Про це повідомила заступник Глави Секретаріату Президента - представник Президента у Конституційному Суді Марина Ставнійчук, - поінформували ZAXID.NET в прес-службі Глави держави.
"Закон потребує значного змістовного доопрацювання з метою відтворення у ньому базових європейських демократичних стандартів щодо проведення референдумів. Йдеться, зокрема, про встановлення чітких вимог до питання, яке виноситься на референдум. Крім того, закон вимагає і суттєвого техніко-юридичного опрацювання", - сказала заступник Глави Секретаріату.
Так, відповідно до прийнятого парламентом Закону предметом всеукраїнського референдуму можуть бути будь-які питання, за винятком тих, з яких референдум не допускається згідно з Конституцією України; всеукраїнський референдум за народною ініціативою - це спосіб прийняття громадянами рішення з будь-якого питання, за винятком тих, що передбачені статтею 74 Конституції України (щодо законопроектів з питань податків, бюджету, амністії).
"Отже, Закон фактично допускає проведення всеукраїнського референдуму за народною ініціативою з питань правозастосовчого, виконавчого характеру, які належать, зокрема, до повноважень судів, органів прокуратури, слідства, органів виконавчої влади тощо, а також щодо висловлення недовіри будь-якому органу державної влади", - пояснила Марина Ставнійчук.
Вона наголосила, що такий підхід не відповідає конституційним засадам поділу державної влади в Україні на законодавчу, виконавчу та судову, а також не враховує Рішення Конституційного Суду (від 27 березня 2000 року №3-рп/2000), яке тлумачить, що чинна Конституція України не передбачає інституту висловлення недовіри на всеукраїнському референдумі, в тому числі проголошеному за народною ініціативою, Верховній Раді України чи будь-яким іншим конституційним органам державної влади як можливої підстави дострокового припинення їх повноважень.
Також прийнятим 5 червня Законом всупереч нормам Конституції України Верховну Раду України наділено повноваженнями призначати всеукраїнський референдум про схвалення нової редакції Конституції України. Проте, згідно з Основним Законом держави, Верховна Рада України уповноважена призначати всеукраїнський референдум лише з питань, визначених статтею 73 Конституції України, тобто з питань щодо зміни території України.
Зауваження викликають і положення Закону, що встановлюють обов'язок Президента України проголосити всеукраїнський референдум за народною ініціативою, якщо під вимогою про його проведення підписалося не менше ніж три мільйони громадян України, які мають право голосу, та за умови, що підписи під цією вимогою зібрано не менше як у двох третинах областей і не менше як по сто тисяч підписів у кожній області.
Так, за цим Законом Президент України зобов'язаний видати відповідний указ протягом семи днів з дня отримання постанови Центральної виборчої комісії про загальні підсумки збирання підписів громадян під вимогою про проведення всеукраїнського референдуму. Однак такий законодавчий припис викладено без урахування згаданої правової позиції Конституційного Суду України, згідно з якою, зокрема, Президент України має здійснювати перевірку щодо відповідності Конституції України питань, які пропонується винести на всеукраїнський референдум за народною ініціативою.
Також Закон усупереч нормам Конституції (статтям 93, 96, 154, 156) встановив порядок реалізації права законодавчої ініціативи у Верховній Раді України щодо внесення змін до Конституції України, порядок роботи парламенту, вимоги щодо кількості голосів народних депутатів, необхідних для прийняття того чи іншого рішення парламентом.
Суттєві зауваження викликають і норми Закону щодо безпосередньої процедури організації й проведення референдуму.
"Не можуть бути підтримані також положення Закону, які визначають правові наслідки всеукраїнського референдуму, - додала Марина Ставнійчук. - Так, статтею 38 Закону серед правових наслідків всеукраїнського референдуму передбачено, зокрема, обов'язковість для розгляду його результатів державними органами, до компетенції яких належить питання прийняття відповідних рішень. Це не відповідає конституційним вимогам щодо безпосередньої обов'язковості акта народного волевиявлення (статті 5, 69 Конституції України). За правовими позиціями Конституційного Суду України, висловленими, зокрема, в Рішеннях від 5 жовтня 2005 року № 6-рп/2005, від 16 квітня 2008 року № 6-рп/2008, результати народного волевиявлення, отримані через референдум, є обов'язковими; рішення, прийняте на всеукраїнському референдумі, є остаточним і не потребує затвердження або схвалення Верховною Радою України чи будь-якими іншими органами державної влади України. Таким чином, повністю ігнорується воля народу при проведенні всеукраїнського референдуму як обов'язкового і остаточного рішення. За цих умов Президент України як гарант прав і свобод громадян України ніколи не підпише такий Закон", - пояснила вона.
З огляду на перелічені та багато інших зауважень правового характеру Президент України повернув Закон "Про всеукраїнський референдум" парламенту на повторний розгляд зі своїми відповідними пропозиціями.