Ющенко ветував Закон, який забороняє стягнення заставного та іпотечного майна

16:40, 26 червня 2009

Президент ветував Закон "Про захист майнових прав громадян у період виходу економіки України зі стану фінансової кризи". Відповідно до частини другої статті 94 Конституції України Президент України Віктор Ющенко повернув зі своїми пропозиціями цей Закон для повторного розгляду парламентом, - повідомили ZAXID.NET в прес-службі Глави держави.

Представлятиме пропозиції Президента України під час розгляду Закону на пленарному засіданні Верховної Ради Перший заступник Глави Секретаріату Президента України - представник Президента України у Кабінеті міністрів України О.Шлапак.

Зокрема пропозиції Президента до Закону України "Про захист майнових прав громадян у період виходу економіки України зі стану фінансової кризи" такі:

"Прийнятий Верховною Радою України 21 травня 2009 року Закон України "Про захист майнових прав громадян у період виходу економіки України зі стану фінансової кризи" не може бути підписаний Президентом України як такий, що не відповідає Конституції та законам України.

Законом, що надійшов на підпис, запроваджується на період виходу економіки України зі стану фінансової кризи мораторій на набуття заставодержателем чи іпотекодержателем права звернення стягнення на предмет застави чи іпотеки в разі, якщо предметом застави чи іпотеки є житлова нерухомість, в якій постійно проживають громадяни.

Таким чином, Законом унеможливлюється задоволення за рахунок заставленого житла законних вимог кредиторів у разі неповернення наданих боржникам коштів.

Це порушує право кредитора, в тому числі громадянина-кредитора, одержати належні йому кошти за рахунок заставленого майна, адже за Цивільним кодексом України застава (іпотека) є одним із видів забезпечення виконання зобов'язань (частина перша статті 546), право звернення стягнення на предмет застави (іпотеки) виникає тільки у разі невиконання або неналежного виконання боржником зобов'язання (частина перша статті 589, частина друга статті 590 Цивільного кодексу України, частина перша статті 20 Закону України "Про заставу", частина перша статті 12 та частина перша статті 33 Закону України "Про іпотеку"). Ураховуючи, що застава є одним із механізмів забезпечення додержання прав кредиторів (а отже захисту права власності), запровадження зазначеного мораторію призведе до порушення конституційного права власника самостійно, на власний розсуд, володіти, користуватися та розпоряджатися власним майном (стаття 41 Конституції України, статті 319 та 321 Цивільного кодексу України), не відповідає конституційним гарантіям рівності всіх суб'єктів права власності перед законом (стаття 13 Основного Закону держави), суперечить статті 5 Закону України "Про банки і банківську діяльність", якою визначено економічну незалежність банків, що передбачає право банків самостійно володіти, користуватися та розпоряджатися майном, що перебуває у їх власності.

Наслідком введення мораторію на набуття заставодержателем чи іпотекодержателем права звернення стягнення на предмет застави чи іпотеки буде погіршення фінансового стану кредитора, що призведе до скорочення кредитних ресурсів кредиторів - банків та інших кредитних установ, негативно позначиться на можливості надання ними кредитів іншим особам, у тому числі для будівництва житла, до подорожчання кредитів на житло, спричинить ризик неможливості виконання кредитором своїх зобов'язань перед третіми особами, зокрема, вкладниками за депозитними договорами, може спричинити припинення іпотечного кредитування банками та небанківськими кредитними установами взагалі внаслідок значного ризику неповернення кредитів.

Між тим механізмів, які б мінімізували негативні наслідки запровадження зазначеного мораторію для кредитора (наприклад, вирішення питань, за який рахунок задовольнятимуться законні вимоги кредиторів щодо повернення наданих боржникам коштів), Законом не передбачено.

З іншого боку, запроваджуваний мораторій створює підґрунтя для зловживань - умисного неповернення або несвоєчасного повернення кредитів, забезпечених заставою (іпотекою) житла, адже в разі неповернення кредиту стягнення відповідного майна боржника не здійснюватиметься.

Водночас на момент виходу зі стану фінансової кризи у заставодавців (іпотекодавців) утвориться велика заборгованість, спричинена штрафними санкціями банків, інших кредитних установ у зв'язку з невиконанням зобов'язань.

Не можна також не звернути увагу на те, що єдиним критерієм неможливості застосування права звернення стягнення на предмет застави чи іпотеки є постійне проживання у ній громадян. При цьому жодним чином не визначено, про проживання яких громадян у зазначеній житловій нерухомості (заставодавця, іпотекодавця і його родини чи взагалі будь-яких громадян, наприклад, орендаторів житлової нерухомості) йдеться, а також чи пов'язане постійне проживання у житловій нерухомості - предметі застави чи іпотеки з відсутністю у заставодавця (іпотекодавця) іншого придатного для проживання житла.

Ураховуючи викладене, Закон України "Про захист майнових прав громадян у період виходу економіки України зі стану фінансової кризи" пропонується відхилити".