З 19 століття механізми нелегальної міграції не змінилися, - Мартін Полляк

17:30, 29 листопада 2007

"З 19 століття механізми нелегальної міграції не змінилися", - зазначив сьогодні, 29 листопада, під час університетського діалогу "Галичина-Транзит" відомий австрійський есеїст, перекладач, публіцист, багаторічний редактором журналу Der Spiegel Мартін Полляк.

Свій діалог М.Полляк присвятив еміграційним процесам в Східній Галичині кінця 19 століття - періоду початку Першої світової війни. "Було дві форми еміграції - на постійне місце проживання і на тимчасове заробляння грошей. Еміграція є активною формою протесту проти того, що відбувається, але емігрували у ті часи не найбідніші і не найбагатші верстви населення. Зазначу, що всі емігранти - це активна частина населення. Масова еміграція не була спонтанною, її добре організовували різні інституції. Тут велику роль відіграла агітація серед населення. Наведу приклад, якщо брати до уваги єврейське населення, то найчастіше агітацію проводили у шинках. Євреї відправляли і дурили свої співвітчизників, перевозили жінок, обіцяючи їм там вигідний шлюб, натомість відправляли їх у борделі. В бразильських містах були навіть окремі цвинтарі для єврейських повій. Емігрантів дурили, причому всіх, тут допомагала неосвіченість населення. Відомі навіть різноманітні процеси із нелегальними посередниками. Тоді зародилася справжня промисловість нелегальної еміграції дівчат", - розповів М.Полляк.

Серед позитивів еміграції публіцист назвав те, що мігранти привозили додому гроші та, збагатившись чужою культурою, підвищували рівень освіти у власних селах.

Ці процеси знайшли своє відображення у польській та австрійській літературі. Зокрема, Стефан Цвейг у своєму щоденнику описав цю тему. "Наскільки мені відомо, Іван Франко також хотів поїхати до Бразилії, аби дослідити цю тему", - додав М. Полляк.

Довiдка ZAXID.NET

Мартін Полляк народився 1944 року у Бад Галлі, Верхня Австрія.

Студіював слов'янські літератури та історію Східної Європи у Відні і Варшаві. До 1998 року працював редактором і кореспондентом часопису Der Spiegel. Зараз - вільний автор і перекладач, зокрема, переклав німецькою усі книжки Ришарда Капусцінського та "Мою Європу" Юрія Андруховича і Анджея Стасюка (нім. переклад - 2004).

Лауреат багатьох міжнародних нагород. Був гостем Міжнародного літературного фестивалю у Львові в межах ХІІІ Форуму книговидавців (2006).

Автор книжок: "По Галичині. Про хасидів, гуцулів, поляків і русинів, або уявна мандрівка у світ, якого немає"; "Плин життя. Картини з життя єврейської родини міжвоєнного часу"; "Галичина. Мандрівка зниклим світом Східної Галичини та Буковини"; "Сарматські ландшафти. Розповіді з Литви, Білорусі, України, Польщі та Німеччини"; "Звинувачення у батьковбивстві. Справа Філіпа Гальсманна"; "Смерть у бункері. Розповідь про мого батька"; "З Мінська до Мангеттена. Польські репортажі".