Після піврічного перебування у Косові український контингент майже із сотні бійців повернувся на батьківщину. Миротворців 703-го полку оперативного забезпечення у Самборі зустрічали їхні сім’ї та місцеві мешканці.
На площі Ринок у Самборі – цілий сімейний контингент. Найбільше на повернення свого миротворця із Косова очікує чотиримісячна Мілана з мамою. Донечка сьогодні у стилі мілітарі, адже от-от побачить татка вперше.
«Чекаємо коханого чоловіка і татка, він ще в нас донечку не бачив. Вона народилася, коли його два місяці як не було, нам вже чотири місяці, тата півроку чекаємо, ще в животику чекали і тепер чекаємо так. Вона в нас патріотка, наша доня татова, сильна така духом, характером, наша співачка маленька», – ділиться емоціями дружина миротворця Христина Дорогавцева.
Її батько Сергій у строю з сорока українськими військовими, які повернулись до пункту постійної дислокації у Самборі. Півроку у зоні затихлого конфлікту наші бійці відновлювали інфраструктуру та розміновували місцевість у складі міжнародних сил KFOR.
Відзначився у місії і чотирилапий миротворець Амур. Отримав дві медалі за пошук вибухівки та навіть бігав марш-кидок зі своїм найкращим другом-кінологом Іваном Вільхою. «Брали участь в марш-забігу на 25 кілометрів, Амуру, звичайно, важко далося, але він справився. Я вдома рідко коли є, тобто ми приїжджаємо сюди на 2-3 місяці і відправляємся знову, і я з ним постійно їзджу, то поїздом, то автобусом, він вже їздив практично на всіх видах транспорту», – коментує свої із собакою Амуром пригоди миротворець-кінолог Іван Вільха.
Віднедавна у Косові знову неспокійно. Сербські збройні сили навіть привели у повну бойову готовність. Та контингент на відмінно виконав завдання із підтримання безпеки. «Знову між ворогуючими сторонами стався конфлікт, і була спецоперація поліції. Нас так само залучали до розблокування доріг, які місцеве населення блокувало. З сербами схожа мова, хто знає російську або українську, сербську зрозуміє теж. З албанцями трішки важче, але вони знають англійську, так і спілкувались з ними англійською», – розповідає командир національного контингенту Сергій Ковальчук.
А маленька Мілана таки дочекалась таткових обіймів. Довгоочікувана мить першої зустрічі і попереду відпочинок у родинному колі. «Спілкувались лише скайпом, але що то тільки картинка, анімація, а так можна поцьомати, обняти нарешті. Таткова копія», – радіє миротворець Сергій Дорогавцев.
Український контингент вперше вступив до Косова у складі миротворчої місії ще у 1999 році. Відтоді майже півтори тисячі наших військових забезпечували мир та безпеку на Балканах.