За 10 років 1585 невиліковно хворих у Львові отримали хоспісну допомогу. Це близько 100-120 осіб на рік, які проходили стаціонарне лікування.
Про це 22 квітня під час прес-конференції у Львові повідомив начальник управління охорони здоров’я Львівської міської ради Володимир Зуб.
«Львів ще 1997 року відкрив перший в Україні хоспіс – комунальний заклад, у якому почали надавати медичну та психологічну допомогу людям з невиліковними захворюваннями. Як на мене, він функціонує успішно. Працівники хоспісу мають змогу проходити стажування за кордоном», – розповів Володимир Зуб.
З його слів, згідно з державними нормами, потрібно на 10 тис. осіб населення потрібно 10 ліжок у хоспісі. Наразі Львів має мінімально потрібну кількість – 75 ліжок. Частина з них – у комунальному хоспісі, частина – при двох поліклінічних ва відділеннях міста.
«Проте хворим потрібно більше уваги, більше молодшого та середнього персоналу. Наразі, опираючись на накази Міністерства, неможливо збільшити кількість медичного персоналу. Попри те у нас абсолютно незадовільні штатні розписи: одна медсестра, одна санітарка на 30 хворих», – наголошує Володимир Зуб.
Головний лікар львівського хоспісу, заслужений лікар України, кандидат медичних наук Євген Москвяк наголосив, що львівський хоспіс єдиний в Україні з диференційованим прийомом хворих, тобто ми беремо не тільки онкологічних хворих, як це було при створенні хоспісу, але й хворих з різними іншими невиліковними патологіями. Також ми розпочали розробку нормативно-правової документації у галузі нашої діяльності разом з тим, ми надаємо виїзні консультації», – сказав він.
Як додав Володимир Зуб, при поліклінічному відділенні №5 у Залізничному районі міста та відділенні №2 і Франківському працюють спеціальні бригади, які надають медичну допомогу хворим, які відмовились від хоспісів чи мають змогу залишатись вдома.
Нагадаємо, 22-24 квітня у Львові проходить ІV Всеукраїнська науково-практична конференція з медичного права (ІІІ Міжнародна науково-практична конференція з медичного права): «Медичне право України: проблема паліативної допомоги та медико-соціального обслуговування населення».