Кримінал за пиятику за кермом і ще вищі драконівські штрафи – так свого часу законотворці наводили жах на водіїв, які дозволяють собі час до часу сідати за кермо під градусом. Та, як наслідок, на сьогодні не маємо ні одного, ні іншого. А все через новий закон, який то ухвалювали, то скасовували влітку цього року.
Мої вітання, це програма «Стінка на стінку». Проаналізуємо цю правову колізію, з якою стикнулися правозахисники, разом із моїми гостями – знаним у Львові адвокатом Олегом Мициком і суддею Личаківського районного суду міста Львова Сергієм Гиричем. А ще зазначу, що на порталі ZAXID.NET просто зараз стартує традиційне інтерактивне голосування – обов’язково висловіть свою позицію у темі покарання п’яниць за кермом.
Отож, перш ніж ми розпочнемо нашу розмову, я нагадаю всю цю хронологію подій. Законопроект, який мав ввести кримінальну відповідальність за керування автівкою у стані алкогольного сп’яніння, ухвалили ще в листопаді 2018 року. Набути чинності він мав із січня 2020 року, втім це питання перенесли до липня. Водночас уже з 17 червня 2020 року нардепи ухвалюють інший закон – №3314, який запроваджує поняття кримінального проступку та підвищує штрафи за повторне водіння у нетверезому стані. Таким чином норми, ухвалені у 2018 році, законної чинності не набули, оскільки вони замінені новими нормами закону 2020 року.
Після появи кримінальної відповідальності в статтю 130 також внесли зміни. І досі в Кодексі про адмінправопорушення ці зміни є – але там залишилося лише відповідальність за п’яне керування суднами. Тож теоретично для нетверезих водіїв залишається адміністративна відповідальність – але от незрозуміло, як це має працювати на практиці.
Панове, три з лишком місяці минуло від того часу, як адмінка за пиятику за кермом могла стати криміналом. То що маємо зараз на практиці?
Олег Мицик: Ви трохи не так відобразили ситуацію. З 2018 року вносився цілий розділ у Кримінальний кодекс, пов'язаний з кримінальними проступками. І те, що ми звикли – так звана стаття 130 КУАП – мала стати кримінальним проступком, який має називатися 286 значком 1 Кримінального кодексу. Ми правильно перед ефіром з Сергієм Васильовичем говорили про те, що 130-та вже давно тяжча за будь-який кримінальний злочин, до якого ми звикли (наприклад, крадіжку, за яку судять людей), – тут покарання більш відчутне.
І в останню хвилину (знаєте, як студентові не вистачає останньої ночі) законодавцям забракло кількох днів. І вони в останній момент, оцінивши можливості МВС (принаймні цим вони пояснюють), вирішили буквально висмикнути з закону про кримінальні проступки статтю 130 – і повернути її назад у Кодекс про адміністративні правопорушення.
Аргументували це тим, що вони просто не встигнуть охопити таку кількість.
Олег Мицик: Що Патрульна поліція ефективно працює, а органи дізнання, які створювали, не мають можливості за ніч виїжджати десять разів оформляти – оскільки за правилами Кримінально-процесуального кодексу повинні вчинятися дії з оглядом місця події й іншими речами. І тому вони пробували повернути це в Кодекс про адміністративні правопорушення.
Допустили помилку з кількох причин. По-перше, адміністрація президента. Пам’ятаєте фільм «Визволитель» Віктора Суворова – «за що тільки їдять ікру» слова? Ви розумієте? Спізнився президент: якщо закон починає діяти з 1 липня – як можна 3 липня приносити на підпис? Це помилка людей – це не президента помилка, це свити, яка не принесла.
Але є інше питання. Приймаючи закон, допустили не просто грубе – вульгарне порушення регламенту, згідно з яким (там чітко сказано) зміни можна вносити лише чітко в закони, в кодекси. Тобто у два «будинки», а не у «візок», який возить зміни туди і назад – а вони внесли зміни у «візок», який перестав уже діяти. У результаті на сайті Верховної Ради от тільки що, перед засіданням, стаття 130 – «керування річковим транспортом», «легковими автомобілями» – змін немає. Натомість існує стаття 286 значком 1, де передбачена кримінальна відповідальність за це, – поліція патрульна вперто складає по 130-й.
Сергію Васильовичу, тобто два дні у нас де-юре діяла оця кримінальна відповідальність – це 1–2 липня, так? Тобто за цей весь час у нас людей притягнули до кримінальної відповідальності, чи не встигли? Чи взагалі відпустили і сказали «дякую»?
Сергій Гирич: Виходячи з того, що законодавець, вносячи ці зміни, змінюючи статтю 130 на статтю 286 зі значком прім, посилював відповідальність, то в нас виникли проблеми із застосуванням закону (дія закону в часі) по правопорушеннях, які виникли до 1 липня, але суди розглядали 2, 3, 4 липня. Був лист і роз’яснення Верховного суду, і судді виносили правильно.
Оскільки в даному випадку посилювалася відповідальність, тобто запроваджена кримінальна відповідальність за це діяння, то суди по тих правопорушеннях, які були скоєні до 1 липня, притягували осіб до адміністративної відповідальності (бо закон, відповідно, застосовувався з тим, що пом’якшував відповідальність). Що було 2–3 липня, на жаль, я не маю статистики – але по нашому суду жодного провадження не було. Але точно знаю: особисто мої справи – ті, що поступають після 3 липня, ті, що скоєні були після 3 липня, – я всі провадження закриваю і скеровую матеріали прокурору для вирішення питання про внесення в реєстр і розслідування цих матеріалів так, як передбачено Кримінально-процесуальним кодексом. Оскільки я погоджуюся із паном Олегом, що на даний час редакція, яка є на сайті Верховної Ради, і ті позиції, пов’язані із внесенням змін, – не можна вважати, що вони повернули назад статтю 130 Кодексу про адмінправопорушення. На даний час чинною є стаття 286 зі значком 1.
І тут проблема – чи адміністрація президента помилилася, вчасно не подавши цей законопроект… Але для юристів є однозначно зрозумілим: якщо першого числа вступив закон, яким вносили зміни в Кримінальний кодекс, і запроваджено проступок – то першого числа настав той час, де вже цей закон діє.
Підписавши 3 липня закон, який ніби повертав адміністративну відповідальність, уже не можна зупинити дію цього закону – можна тільки внести зміни у чинний закон.
Тобто якщо на даний час склалася така ситуація, що депутати хочуть повернути статтю 130, – то треба в оту статтю, яка є в цій редакції, внести зміни. І такі зміни Верховна Рада готувала в першому читанні: 13 липня пропонувалося внести зміни, в тому числі вже викладалася редакція керування транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння, плюс посилювалася відповідальність. 13 липня перше читання пройшло, сьогодні вже 19 жовтня – нічого, ніхто більше цим законопроектом не цікавився.
Панове, а що ж маємо на сьогодні на наших дорогах? Як відловлюють пияків за кермом? Від початку року патрульні Львівщини оформили вже майже 2,5 тисячі протоколів на нетверезих кермувальників, у середньому це 8–9 випадків на добу. У цьому питанні в нас усе стабільно – наразі поліція використовує статтю 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яка діяла до змін у Кодексі і передбачає за перше порушення протягом року штраф 10 200 гривень і один рік позбавлення права кермування транспортним засобом. За повторне порушення протягом року штраф уже подвоюється і становить 20 400 гривень і три роки позбавлення права кермування. А вже за третє і більше порушень протягом календарного року штраф сягає 40 000 гривень і права забирають на 10 років.
Почуємо речницю Патрульної поліції Львівщини.
***
Катерина Рибій (речниця Патрульної поліції Львівщини): «Єдина була відмінність у нашій роботі тоді, коли діяла недовгий час кримінальна відповідальність – ми викликали слідчо-оперативні групи. Зараз все так, як і було, ми працюємо у стабільному режимі: бачимо порушника водія, зупиняємо; якщо він у стані алкогольного сп’яніння – складаємо протокол, збираємо достатню кількість доказів про те, що він нетверезий, і скеровуємо до суду».
***
Що ж до антирекорду на сьогодні, то він становить близько 5 проміле. Це, для розуміння, людина вже ледь тримається на ногах. А що ж каже статистика? Вона, як відомо, річ уперта. Отож ми проаналізували дані за серпень і вересень цього року з аналогічним періодом 2019-го. Так-от, якщо торік у серпні місяці «копи» по області оформили 172 п’яних водія, то цього року підозра на 130-ту підтвердилася уже в 266. У вересні їх було вже майже 300, а рік тому – чи не вдвічі менше. Як на це вплинув процес так і не реалізованої кримінальної відповідальності і відкат у підвищенні штрафів – питання риторичне, але цілком логічне.
Отож, панове, то чому ж побільшало п’яних за кермом, на вашу думку?
Сергій Гирич: Ну, якраз оцей законопроект, який передбачав запровадження кримінальної відповідальності, і мав метою посилити відповідальність за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння.
І всі про це говорили на початку, всі боялися.
Сергій Гирич: Безумовно, всі говорили «скільки можна, у нас ДТП, вчиняється правопорушення, потрібна відповідна реакція держави».
Але щось пішло не так.
Сергій Гирич: Але щось пішло не так. Тут ще інший момент – адміністративна відповідальність (от ви санкції зараз прочитали) у порівнянні з іншими кримінальними правопорушеннями… Наприклад, крадіжка майна – штраф 850 гривень. І 10 200 грн за керування в стані алкогольного сп’яніння. Тобто підхід простіший: тут склали протокол, взяли двох людей, погодивсь – не погодивсь, роз’яснили права – не роз’яснили і так далі.
Тому, знову ж таки, якщо посилюється відповідальність – то необхідно і посилити відповідальність поліції за складання тих матеріалів, за їхнє належне оформлення. Вісім-дев’ять за день правопорушень, шість районів у місті, три-чотири на район випаде – це що, якась проблема з оформленням? Виїхати слідчо-оперативній групі, оформити, завезти людину, призначити експертизу, щоб експертиза була належна, а не так: їдеш – не їдеш, там за камерою сказали «та може відмовишся». Відмовився, а він потім говорить «так подивіться далі відео на камері». А я кажу: «Я не погоджуюся, я хочу поїхати на експертизу». Такий підхід не може бути.
Тобто якщо має бути серйозна відповідальність – має бути й ефективна боротьба з нею, належним чином оформлення. Тоді люди і зрозуміють, що це серйозне покарання, що я щось там скажу, не скажу – потім піду до суду і будем боротися із тим, що от мене неправильно освідували і так далі. А тут процедура вся буде дотримана: відповідно, хочеш адвоката – будь ласка, бери адвоката, готуй свій захист, є кримінальне провадження, розглянули…
Але ще питання в тому, чим ви керуєтесь.
Сергій Гирич: Чим ми керуємося? Ми керуємося на даний час цією редакцією статті 130, яка є на офіційному сайті Верховної Ради. А стаття 130, як говорив пан Олег, зараз у тій редакції, що за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння відповідальності немає – тільки за керування суднами.
Тобто на сьогодні ми можемо зафіксувати, що людей за 130 статтею, яких оформляють патрульні, суд не крає?
Сергій Гирич: Безумовно, ми не караємо. Ми направляємо, відповідно, прокурору, щоби вносили в реєстр.
Тобто марна їхня робота?
Сергій Гирич: Так. Ви розумієте – от сьогодні мені повернувся матеріал, я направив. Прокурор направив у поліцію, поліція склала рапорт і розписала: так і так, ви знаєте, ми зараз маємо складати по 130-й – і все. Це рішення – постанова судді, де суддя вказує, що вважає, що наявний склад злочину і має бути проведено розслідування. Матеріали повернулися – зрозуміло, пройде строк притягнення до відповідальності.
Але ця правова невизначеність не може бути. Згідно з рішенням Європейського суду, це біда. Біда і для криміналу, бо якщо буде зараз кримінальне провадження, адвокат – от пан Олег – вичитає і скаже: «Перепрошую, а як собі розуміти, чи є кримінальна, чи є адміністративна?» Тобто Верховна Рада створила прецедент такий, що на даний час особі вигідно говорити там, де адміністративна відповідальність – давайте кримінальну, а де кримінальна – адміністративну.
Оця правова невизначеність є бідою, тому що в будь-якому випадку так у державі не можуть застосовуватися правові норми. Має бути чітко визначено: з того часу в нас запроваджена кримінальна відповідальність.
Олегу Володимировичу, вам часто, напевно, доводилося захищати людей, які кермували в нетверезому стані?
Олег Мицик: Я вам скажу відверто – ніколи з принципу по 130-й не ходжу по справах. Але в мене в об’єднанні адвокатському є люди, оскільки приходять люди з найдивнішими випадками. І дуже часто ми отримуємо саме результат.
Пане Олегу, мене цікавить, чи багато оцих шпарин у законі, через які можна виправдати отакого водія?
Олег Мицик: Оце не є шпарина – це законодавча недолугість, при якій розвалили правову норму. Не існує правової норми. Розумієте, не можна говорити, що це шпарина. Це не то що диверсія – це безумство, яким одне з найбільш суспільно небезпечних правопорушень адміністративних підвісили в повітря.
Правильно каже Сергій Васильович: основний принцип верховенства права – це визначеність закону. Кожна людина повинна розуміти і передбачати наслідки своєї поведінки девіантної, коли вона відхиляється від правил. Якщо вона не може передбачити? Я людині пояснюю – і не можу до кінця сказати, по якому шляху піде суддя. Є судді, які просто волокитять. Є судді, які, розглядаючи 130-ту, щоби не відправляти матеріалів, користуються іншими помилками слідчого.
Слідчого і патрульних?
Олег Мицик: Патрульних. Але одиниці притягують до відповідальності. Є, правда, судді, які кажуть: «Що ви книжок мудрих начиталися?» Мені це не подобається, тому що я читаю єдине – сайт Верховної Ради, де немає цього закону. І розумні люди у Верховній Раді просто не внесли туди змін, а книжки друкують і продають Кодекси.
Ви розумієте, що найпарадоксальніше? Що законодавець… Це не шпарини – шпарини були в іншому. Колись був Кодекс про адміністративні правопорушення часів 1960-х, де три гривні, може, штраф був, я вже не пам’ятаю, смішно про це говорити. Коли ця відповідальність стала 10 200, а то й 22 000…
Пропонували ще підняти.
Олег Мицик: Пропонували і ще пропонують... То вже питання про малозначність діяння, про передачу на поруки, про строки давності короткі перестали бути актуальними, очевидно. І законодавець почав у спішному порядку латати діри. Причому латає їх абсурдно. Вдумайтеся: передача на поруки особи, яка вчинила суттєве по покараннях – з погляду Європейського суду це все кримінальні правопорушення.
Сергій Гирич: Абсолютно.
Олег Мицик: Вони не розуміють, адміністративне з великим штрафом – це є кримінальне покарання. І вони дозволяють оскаржувати в Європейський суд. Це пачка відповідальності, яку держава понесе через декілька років. І законодавці – правильно сказав Сергій Васильович – 15 липня терміново після серії страшних ДТП в Києві реанімували законопроект, який лежав із січня місяця без слухань, швидко провели перше засідання і там почали поправляти. Попробували виключити 130-ту, відновити редакцію – тобто є розуміння.
З одного боку, парламентський комітет проводить і вносить зміни, 130-ту реанімує статтю – і тут же дає роз’яснення, опубліковує, що треба керуватися 130-ою, бо вона нібито є в старій редакції. Ну, це до їхньої законодавчої техніки і до рівня. Але яка особливість? Попробували повиключати оцю малозначність, передачу на поруки, ввели адміністративний арешт – і тут же забувають збільшити строк давності виконання арешту, адже за три місяці людина знову ухилиться від цього. Ви розумієте, латають покривало сто перший раз гвіздками. Простіше вже взагалі прийняти нові норми, ніж латати це все.
А чи правда, що зараз масово відкладаються оці 130-ті і просто не розглядаються?
Сергій Гирич: Річ у тому, що статті 130-ої завжди розгляд провадився тяжко. Чому? Серйозне покарання.
Олег Мицик: І життєво важливе.
Сергій Гирич: Зрозуміло, що кожен водій старався уникати процедури розгляду. Для того, щоби мати впевненість, що це рішення буде законним не лише з того, що суддя визначить покарання, хоча санкція не дає судді якогось вибору (знову ж таки, це теж питання до законотворців).
Тому що є різниця, коли 0,2 проміле і коли 5 проміле.
Сергій Гирич: Так, це також питання. Коли особу визнають винуватою, то все покарання написане в Кодексі. Але може особа чіплятися за процедуру розгляду. Тобто для того, щоби розглянути справу, треба мати належне повідомлення особи по часі розгляду справи – це звичайна повістка, яка вручається під розписку. Особа не йде, не отримує – і суддя відкладає справу, бо він прекрасно розуміє, що якщо винесе постанову у відсутності особи, яка належним чином не повідомлена, то, відповідно, ця постанова піде в апеляцію, скасують, строки закінчаться і так далі. І цим люди зловживають.
Поліція при складанні протоколу не завжди з’ясовує… Особа ж не має паспорта. Ніхто не з’ясовує посвідчення водія – він міг його отримувати 15 років тому, там була зазначена адреса. Написали адресу, що особі туди. Йдуть повістки, а людина вже десять разів змінила адресу проживання – відповідно, телефону немає, нічого немає. Як його викликати належним чином, повідомити? Знову ж таки, потрібні зміни в законодавстві. Ну і, крім того, якби це було у формі кримінальної відповідальності – то слідчо-оперативна група, яка виїхала на місце, це все встановила б, задокументувала б ці дані.
От вони два дні і їздили.
Сергій Гирич: Так. Ці дані всі були би в матеріалах провадження – і тоді, відповідно, були б належним чином оформлені матеріали, і тут уже уникнути відповідальності не вдавалося б. Крім цього, оці всі питання передачі на поруки і так далі. Пан Олег правильно говорить – це ще за часів Радянського Союзу, коли та 130-та невідомо що там передбачала, відповідальність…
Олег Мицик: Парторганізація впливала.
Сергій Гирич: Так. Але якщо законодавець запровадив такий серйозний рівень відповідальності, то треба ж було дивитися. Суспільна небезпека зросла. Чи можна залишити в переліку тих статей передачу на поруки? На мою позицію – ні. Я жодного випадку, жодної постанови не виніс, бо вважаю, що не може по 130-й. Юридично – так, у Кодексі є. Будь-який суддя скаже: «Перепрошую, моє рішення законне». І він буде правильно говорити. Але виходячи із загальних принципів і загальних норм, не можна говорити, що людина перестала бути суспільно небезпечною, вчинивши правопорушення 2 і 3 проміле, чи там 5 проміле, керуючи в стані алкогольного сп’яніння. Моя позиція – що ні, це не може бути. Але для цього треба виключити із закону.
Знову ж таки, строк відповідальності – три місяці. По такому правопорушенню, яке передбачає таке серйозне покарання, має бути більший строк. По корупції більший строк – то давайте (давно говорили) запровадимо рік, пів року, скільки може бути. Але що для цього потрібно? Нормальний законопроект підготувати, зібрати фахівців, обговорити і вирішити. А не таким поспіхом – вносити, не вносити.
Асоціація розвитку суддівського самоврядування буквально на початку липня… Судді самі побачили ці проблеми, звернулися до Верховної Ради – люди, що ви робите, що ви наприймали? Внесіть зміни! І оце рішення, яке вони написали, – це якраз на наше звернення. Вони написали – все нормально, застосовуйте, ми не бачимо ніяких проблем.
Давайте поговоримо про цю робочу лазівку в законі. Як можна уникнути покарання за кермування у стані алкогольного сп’яніння? Взяття на поруки. Це може організувати або так званий трудовий колектив (саме так записано в КУПАБ), або ж громадська організація. Так і зробили колеги Мар’яна Копчика – водія Самбірського фермерського господарства «Білаки». Вони написали клопотання до місцевого суду, в якому поручилися за чоловіка: він зразковий працівник, і його батько також багато років пропрацював на підприємстві без жодних порушень – мовляв, з ким не буває.
Однак у реєстрі Самбірського суду фігурує аж десять таких справ, де суд звільнив від покарання водіїв за 130 статтею за клопотанням цього ж колективу. Конвеєр!
Ось що нам сказав керівник відомої в області агрофірми «Білаки», яка і взяла на поруки всіх цих пияків.
***
Іван Білак (власник приватного фермерського господарства «Білаки»): «Це була підроблена печатка. І тих десятеро, які сьогодні фігурують через Самбірський суд, – ми на жодного не давали ніякого клопотання. Готують різні судові процеси, як зрозуміло, помічники суддів, і десь не без цього, що...»
Віталій Кубліков (ведучий): «Тобто ви не виключаєте, що це навіть могли бути і судді?»
Іван Білак: «Якщо один із суддів до мене подзвонив і спитав: “Чи дійсно ви його берете на поруки, чи він у вас працює?” Я сказав що так, дійсно – я і колектив його беремо на поруки, тому що цього заслуговує хлопчина, тому що він ніколи не мав ніяких проблем з алкоголем. А до всіх решта я жодного відношення не маю і навіть прізвищ їхніх не знаю».
***
Ну, це однозначно скандал на весь район, якщо дійсно судді у цьому заплямовані. Сергію Васильовичу, як часто суді віддають на поруки п’яниць?
Сергій Гирич: Ви знаєте, слідство триває, будуть встановлювати. Не можу коментувати рішення суду в частині того, як це було – проведеться розслідування, і хто до того причетний, буде встановлено. Але я свою позицію висловив: особисто я вважаю, що законодавець мав би врегулювати ці питання і цю лазівку виключити просто й на цьому поставити крапку. Тому що дуже часто…
Це вже вчорашній день – ці трудові колективи?
Сергій Гирич: Так. І громадські активісти й інші звертають – от, є постанови суддів, де судді звільняють. Юридично ніби це все в межах закону – тому що є стаття, де чітко передбачено, що таке має бути. Але, знову ж таки, навіть виходячи з того, що тоді законодавець мав – на той час були трудові колективи, була організація, де за цією особою, яку передали на поруки, хтось слідкував, хтось відповідав. А зараз якесь маленьке – всього три чоловіки…
Не було такої плинності кадрів.
Сергій Гирич: Відповідно, хто знає, знають, що є лазівки – попросили, дали довідку, прийшли до суду, поплакались, сказали, що так, він хороший і так далі. Є випадки: учасники АТО попадалися десь, з розумінням – людина позитивна, характеризується, захищав Україну. Є випадки – звільняли.
Зрозуміло, що всі рівні перед законом. Але тут треба дивитися якраз, що собою являє особа, що являє собою той колектив – чи це просто двоє друзів, чи це якась приватна фірма, чи це нормальний колектив, де нормально обговорили, прийняли до уваги, слідкують?
У цьому випадку – серйозне фермерське господарство.
Сергій Гирич: І чоловік не знає, скільки в нього пияків працює?
Олег Мицик: У нього п’ять водіїв, п’ять.
Сергій Гирич: Поліція це знала напевно.
Олегу Володимировичу, наскільки дієва ця лазівка? Чи часто…
Олег Мицик: Що означає «дієва»? Поставте питання коректно.
Чи часто адвокати, скажімо так, використовують цей механізм?
Олег Мицик: От я особисто вважаю, що це мертвого віслюка вуха – тому що це корупційна складова, відверто говорю вам. Очевидно, у своїй практиці в мене в об’єднанні один раз пробували. Водія кар’єрного КрАЗ-а, в якого троє малюсіньких діточок і ступінь сп’яніння 0,34 була – просив колектив, він реально в кар’єрі працює. Він усе втрачав, рибак вудку, бо його не могли в кар’єр пустити до БілАЗ-а, ви розумієте? І нам відмовив суд, відмовив – і все, позиція «це не заслуговує на увагу». Тому я відверто кажу, що таким користуватися нереально, коли ти дієш правовими методами. Коли неправовими – то ясно, що воно діє, якісь шпарини і все інше.
Ваша позиція – виключити?
Олег Мицик: Безумовно. Уявіть собі, в закон про боротьбу з корупцією внесли (і в КУПАП) можливість апеляції присутності прокурора при розгляді корупційних діянь. А тут беззахисна держава: пияк приходить до суду, має незрозумілий стосунок у засіданні, де звукозапис навіть не ведеться, – і після того ніхто не може цього рішення оскаржити, немає обов’язку.
От я прочитав оцей закон, який слухали – може, хтось передбачить обов’язок інспектора чи юрвідділу поліції право подати апеляцію? Ні – для чого? Ви розумієте, це таке враження, що штампують для того, щоби оголосити сьогодні результати – і реально на смітник. Це не впливає.
І ще одне хочу сказати. Посилення відповідальності не дає ніякого результату. Пияки ніколи не задумуються про відповідальність. 2 проміле чи 5 проміле – він не думає про це, в нього інші міркування в цю хвилину є. Тільки інструментами, дієвістю і правовим вихованням можна дати результат. Капати мають щоденно на тім’ячко – тоді це дасть результат. Оскарження і відсутність будь-яких лазівок. А все решта… Посилюй відповідальність хоч до десяти років ув’язнення – все одно ці випадки будуть подовжуватися.
Панове, будемо підсумовувати нашу розмову, час летить. Отож, ваші пропозиції: що реально може зупинити оцю масову пиятику за кермом?
Сергій Гирич: Я все-таки вважаю, що законодавець має посилити відповідальність, оформити це змінами в закон.
Адміністративну відповідальність чи кримінальну?
Сергій Гирич: Кримінальну. На мою думку, має бути кримінальна відповідальність. Є зараз відповідні внесені зміни – це кримінальні проступки, процедура оформлення нескладна. Але це і для водіїв буде вже передбачений результат, тому це не просто складуть протокол якийсь, але це вже процедура певна – людина прийде до суду, буде розслідування і так далі.
Крім цього, необхідно вирішити питання і про продовження строків виконання судових рішень. Тому що строк виконання постанови… Сплатив штраф, не сплатив – ховається, його виконавець не може відшукати, стягнути кошти і так далі. Знову ж таки, запроваджується адміністративний арешт. Для когось, можливо, позбавлення права керування транспортним засобом на рік-два – це тяжче. Він скаже: «Давайте мені 10 діб, я відсиджу 10 діб», – вийде і буде пиячити. Чи необхідність є в цьому?
Хоча альтернатива має бути. Це так само безальтернативність покарання, де 0,5 проміле і 3,5 проміле – й однакове покарання. Де особа щиро визнає, приходить і каже: «Це мій дохід єдиний, у мене сім’я, діти. Ну, так сталося».
Особливо, коли людина водієм працює.
Сергій Гирич: Так. «Дайте мені можливість – я виправлюсь і так далі». І де особа керує – ще й п’яне ДТП… І ми застосовуємо одне покарання. Це так само мають бути зміни. Тому шляхом внесення змін, шляхом тільки посилення відповідальності тут ми нічого не доб’ємося. Це має бути і свідомість наших громадян.
Зараз теж є громадські активісти – ми ж бачимо по тих записах, що беруть участь, виїжджають і так далі. Хтось з бару вийшов, хтось сидить-пиячить і сідає за кермо – подзвонили, викликали поліцію. І це, ми скажемо, ніби неправильно – але це боротьба. Навіть реклама соціальна була: «Друг, забери ключ». Не треба дзвонити – забери, не дай сісти за кермо.
Весілля гуляють, виходять молодики, маса, село, їдуть дальше п’яні, розбиваються – один колега вбиває. Не бачили дорослі, що вони сиділи за столом, пили – і тут же сідають? Ні в кого не знайшлося свідомих громадян сказати так, як у рекламі, забрати ключі – і йди далі гуляй на весіллі? Тому оце комплекс заходів – і тільки допомога і громадян, і водіїв, і посилення відповідальності призведе до результату.
Це культура суспільства. Олегу Володимировичу, ваше бачення цієї проблеми?
Олег Мицик: Тільки кримінальна відповідальність. Відновлення статті 286 зі значком 1. Диверсифікація покарання по частині першій залежно від ступеня сп’яніння – бо погоджуюся, ну, не може бути огульно однаково! Бо є ж і 0,3 проміле. Так, вживати алкоголь не можна, п’яним сідати за кермо, але 0,3 і 3 проміле – це різне.
Це може бути навіть квас, якщо його багато випити.
Олег Мицик: Це навіть передбачав, чому 0,2: бо організм людей по-різному у різний час виробляє, і це, можливо, вимушено.
Три кити: правова визначеність, невідворотність покарань, правове виховання – це те, що дасть у підсумку результат. Причому правове виховання системне має бути, цим мають займатися всі. Має бути системна реклама і має бути флешмоб – здав п’яного, хто сів за кермо. Тому що іншим чином отих страшних аварій ми не покинемо, це не забавки.
Дуже серйозні зміни отим законопроектом запропоновані до статті 286 за порушення правил керування. У нас був сьогодні абсурд: ти випив – 130-та, 10 200, на рік позбавлення волі; випив, скоїв ДТП – примирився з потерпілим і закрили справу.
Сергій Гирич: З позбавленням або без позбавлення передбачає. Кримінальне правопорушення, а можна застосувати без позбавлення права керування транспортним засобом.
Олег Мицик: Почути і виправити негайно. Бо це яма.
Панове, тож коли поліція зупиняє п’яного водія, оформлює, передає справу до суду, а там її відкладають у довгий ящик, бо недосвідчені законотворці трохи наламали дров – це одне питання. Але коли водій свідомо сідає за кермо напідпитку, знаючи, що йому за це нічогісінько не буде, і потрапляє у смертельну ДТП, в якій гинуть ні в чому не винні люди, – оце вже трагедія.
Я дякую за цю розмову Сергієві Гиричу – судді Личаківського суду Львова, й адвокатові Олегу Мицику. Чекаю і на вашу реакцію – коментуйте, беріть участь у нашому голосуванні на порталі ZAXID.NET. А це був проект «Стінка на стінку». Далі буде.