За півроку вдалось віднайти близько 10 тис. документів ОУН

20:26, 20 березня 2017

У Національному музеї-меморіалі «Тюрма на Лонцького» представили архіви підпілля ОУН, які пролежали в землі більше 60-ти років. Їх впродовж останніх шести місяців знайшли у Львівській та Тернопільській областях. Зараз з документами працюють дослідники. Кажуть, за знахідками можна чимало дізнатись про життя українців другої половини 40-х минулого століття.

Протоколи допитів, списки шпигунів та депортованих. Це унікальні документи ОУН, які ті в сорокових роках сховали під землею. Михайло Білик нещодавно привіз до Львова три ящики документів. Їх в бідоні відкопав мешканець Бережанського району. Випадкові знахідки розповідають про пропагандистську та інформаційну діяльність ОУН.

«Наприклад, це є з картотеки на працівників радянських установ, котрі знаходились в цьому архіві, тут є ціла пачка, – показує Михайло Білик маленький папірець, де зазначено інформацію про працівника фінустанови. – Це збиралася інформація для подальшого ведення справ. Щоб зрозуміти, хто, скільки і що заподіяв».

За півроку вдалося віднайти 5 таких архівів. А це близько десяти тисяч різноманітних документів. Зараз над ними працюють реставратори. Усі документи потрібно законсервувати перед тим, як віддати на вивчення дослідникам.

«Документи, які до нас потрапляють, більше як 60 років знаходились під землею і зазвичай вони у вологому стані. В першу чергу ми займаємось тим, що мусимо їх осушити і важливим аспектом є дезінфекція», – пояснює реставраторка Ірина Дуткевич.

Дослідники вже знайшли чимало цікавого у підпільних архівах.

«Наприклад, ось цікавий документ, який називається ЗКМ. Ми знаємо, що це збірник компрометуючих матеріалів. Це інформація про кілька сотень людей, яких підозрювали в тому, що вони радянські агенти», – розповідає керівник Архіву ЦДВР Андрій Усач про підшивку друкованих матеріалів.

Завдяки знахідкам легко скласти уявлення про життя українців після Другої світової війни.

«Є унікальні документи, які стосуються того, як жили, скажімо так, біженці періоду 1946-1947 років. Тобто, це люди, які потерпали від голоду в Східній Україні і вони думали, що зможуть врятуватись тут, на Західній», – розповідає директор Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького» Руслан Забілий.

Якщо все добре проаналізувати, кажуть історики, можна скласти уявлення, що робилось в тому чи іншому селі. У документах можна знайти інформацію про Київську, Волинську та Хмельницьку області.