За останні три роки, коли було ліквідовано близько 90 банків в Україні та закрилася третина філій банківської мережі по всій Україні, небанківські фінансові установи демонструють значний ріст своїх мереж та обсягів кредитування. Про це у п’ятницю, 16 червня, повідомила заступниця керівника проекту USAID «Трансформація фінансового сектора» Юлія Вітка.
За її словами, банки у 2016 році надали українським громадянам кредитів на близько 76 млрд грн, а небанківські установи, серед яких кредитні спілки, ломбарди, компанії, що надають короткострокові споживчі кредити та лізингові компанії, – 37 млрд грн.
Найстрімкіше у цьому сегменті розвиваються ломбарди, які за три роки збільшили кількість наданих позичок у три рази, та компанії, які надають короткострокові кредити, у них ріст кредитного портфелю – 160%. При цьому найактивніше розвиваєть сегмент онлайн-кредитування. Компанії, що пронують отримати кредит онлайн за рік збільшили свій кредитний портфель на 60%, повідомила віце-президент Всеукраїнської асоціації кредитних установ Алла Сав'юк.
Люди охоче звертаються за коштами до небанківських установ, у першу чергу через те, що можуть отримати їх швидко, близько до власного будинку або через мережу інтернет, а найстуттєвіше – без довідки про доходи, свідчать результати дослідження «Небанківські фінансові установи України очима споживача», проведеного компанією «GFK-Україна».
Проте, за оцінками експертів, ці кредитні ресурси є дорогими. Компанії, які надають короткотермінові споживчі кредити, пропонують отримати кошти зі ставкою 1,5-2% у день.
«1,5% у день – це 500% річних. Якщо б людині, яка хоче взяти такий кредит, озвучили цю цифру, вона, мабуть, краще зважувала, потрібно це їй чи ні», – зазначив заступник директора Львівського навчально-наукового інституту ДВНЗ «Університет банківської справи» Віталій Рисін.
За словами голови департаменту фінансових досліджень «GFK-Україна» Лідії Куліби, люди, які звертаються за грошима до небанківських установ, що пропонують «доступні» кредити, часто роблять це, через нагальну потребу у грошах і потім, здебільшого не знають, скільки сплачують за отриманий кредит.
«Кажуть лише, що платимо 18 грн із 1 тис. грн, однак відсоткову ставку назвати не можуть. Люди, яким терміново потрібні гроші, готові взяти готівку за будь-яку ціну і згодні з тими умовами, які виставляють відповідні установи», – сказала вона.
Разом із цим, на ринку небанківських фінансових послуг діє велика кількість чорних кредиторів. Станом на 10 червня, коли набув чинності закон «Про споживче кредитування», за даними Нацкомісії з регулювання ринків фінансових послуг, поки що ліцензії отримали лише 50% ломбардів, 49% зареєстрованих небанківських компаній та 53% кредитних спілок.
«На ринку, дійсно, є велика кількість нечесних гравців, відомості про яких не занесені до державного реєстру фінансових установ і які не отримали ліцензії на здійснення даного виду фінансових послуг. Завданням нас, як асоціації, та державного регулятора є очистити ринок від чорних кредиторів, які не відповідають вимогам законодавства», – зазначила віце-президент Всеукраїнської асоціації кредитних установ Алла Сав'юк.
Закон «Про споживче кредитування» дає кращі можливості для захисту прав споживачів, які беруть кредити. Зокрема, люди гарантовано отримують інформацію про реальну відсоткову ставку за кредитом. Вона має бути відображена як у рекламі, так і в паспорті, що додається до договору кредитування.
Проте, цей закон не поширюється на кредити, які надають на термін до 1 місяця і в розмірі однієї мінімальної зарплати. Щоб убезпечити себе від можливого шахрайства, споживачі самі мають перевіряти, чи компанії, до яких вони звертаються, мають необхідну ліцензію, та ретельно ознайомлюватися із умовами кредитного договору, порівнювати ці умови із умовами в інших установах тощо.