Селяни палять траву, що часто стає причиною пожеж. Кілька днів тому полум’я з трави перекинулися на кілька будинків у дачній ділянці неподалік Львова. Доки приїхали пожежники рятувати вже не було що. Доки одні легковажать, інші несуть та підраховують збитки.
Тутешні мешканці розповідають, спершу хтось запалив траву, а далі зірвався сильний вітер. Людей у будень тут не багато. Тож боронити майно не було кому.
Мешканець села Шпильчина пан Володимир: «Та майже кожен рік таке... Вітер подув і воно скоро поширюється. Та то майже кожен рік згорає те, що дерев’яне».
Cелище Давидів, неподалік Львова, також усе у тумані. Трава горить за декілька метрів від житлових будинків. Та мешканка спокійно спостерігає за пожежею. Мешканка Давидова пані Дарія зазначає: «Маю своє місце, та й дивлюсь за своїм, а на це ніхто увагу не звертає. Так за кілька метрів будинки? Воно травою не перекинеться. То якби якісь кущі були, дерева, то так, а так де воно перекинеться? Не перекинеться».
Надзвичайники вже втомилися пояснювати селянам, що палити траву не можна. І це не забаганка, адже вогонь вгамувати дуже важко.
В. о. речника МНС у Львівській області Ігор Курус: «Вже складено понад 200 протоколів проти громадян, які спалюють суху траву. За вчора ми маємо 7 випадків, коли вогонь перекинувся на житлові будинки».
У спеціальні рейди разом з надзвичайниками віднедавна ходять і правоохоронці. Штраф за підпал трави від 170 до 340 гривень. Та довести причетність особи до підпалу вкрай важко.
Речник обласної міліції Світлана Добровольська прокоментувала: «Яка людина захоче зробити себе винуватцем і понести відповідальність? Але законодавство є законодавство. Ми повинні працювати і здійснювати всі профілактичні заходи».
Б’ють на сполох і лісники Львівщини. Їх остання надія у боротьбі з паліями - священики. Вони на проповідях будуть у свій спосіб просити людей - не палити траву.