Місяць тому мер Львова закликав львів'ян не купувати житла у чотирьох новобудовах, оскільки ті зводяться з порушеннями. Згодом він анонсував появу списку з 30 будинків, купівля квартири в яких матиме «неприємні наслідки».
Вочевидь, йдеться про будинки, позначені на карті скандальних новобудов, яку на початку грудня опублікував головний архітектор Львова Юліан Чаплінський. Він відібрав житлові забудови, які або не отримували в мерії містобудівних умов та обмежень (а це перший необхідний етап перед будівництвом), або порушили їх (наприклад, завищили поверховість). Через два тижні після публікації карти кількість об'єктів на ній зросла до 40.
Більшість скандалів щодо таких споруд насправді тривають не перший рік, однак досі у місті ще не зносили жодної незаконної споруди чи хоча б кількох поверхів. Натомість є випадки вселення мешканців у будинки, які споруджувалися без погодження з міськрадою.
***
«У Львові ще жодного разу не зносили житлових будинків. Але зараз наша інспекція видала кілька приписів про знесення скандальних об'єктів. Йдеться і про Личаківську, 259, і про Снопківську, 18, і про Лукаша, 1. Це три найскандальніші об'єкти у місті», - розповідає ZAXID.NET директор департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області Роман Желих.
Саме ДАБІ відповідає за перевірку і введення в експлуатацію новобудів у Львові. Вони ж можуть зупиняти будівництво або вимагати у забудовника виправляти порушення.
«Насправді ми дуже часто зупиняємо будівництва через порушення. І після кожного нашого припису про зупинення будівельних робіт у 15- чи 30-денний термін проводиться позапланова перевірка. Тоді ми встановлюємо, чи справді будівництво зупинили. На момент видачі припису про припинення робіт наші фахівці фотографують об'єкт, знімають на відео стан будівництва, все документується, а під час перевірки порівнюється», - пояснює Желих.
За його інформацією, у 2015 році ДАБІ видала 52 приписи про зупинення будівництва і 120 разів зверталася до забудовників усунути порушення (лише цього тижня ДАБІ зупинила спорудження двох багатоповерхівок). Зараз тривають 11 судових справ, які стосуються знесення незаконних забудов (або їх частин).
«Сьогоднішню ситуацію я порівнюю із 2011-2012 роками. Зараз забудовники стараються проводити роботи згідно з проектною документацією. Більшість з них насправді є добросовісними і тому намагаються не порушувати містобудівне законодавство. Але поміж них є кілька таких, які думають, що їм дозволено все», - пояснює Желих.
А поміж них є й такі, яким вдалося добудувати будинок з проблемами і здати його в експлуатацію. Сам Роман Желих згадує випадок із шестиповерховим новобудом на вул. Кондукторській, 16.
Новобудова на вул. Кондукторській, 16 (фото: novobudovy.com)
«Це був повний самобуд у Франківському районі. Але ми були змушені ввести його в експлуатацію, оскільки законом передбачено, що якщо за кимось визнають права власності на об'єкт, то він має бути введений в експлуатацію. А влітку 2014 р. рішення суду про визнання прав власності на цей об'єкт набрало законної сили», – пояснює Желих.
Суд погодився визнати право власності на цей самобуд лише з однієї причини – земля належала приватній особі. «Суд дійшов висновку, що позивач, як власник земельної ділянки, на якій наявне самочинно збудоване нерухоме майно, правомірно вимагає визнання за ним права власності на об'єкт самочинного будівництва. Судом встановлено, що визнання за позивачем права власності на самочинне будівництво не порушуватиме прав та інтересів третіх осіб», – йдеться у рішенні Франківського райсуду Львова.
Зараз квартири у цьому будинку вже продані, водночас районна прокуратура подала апеляцію на рішення суду. До справи також залучили ДАБІ. І нещодавно, за словами Романа Желиха, прокуратура виграла апеляцію.
«Зараз йдеться про те, що потрібно скасувати свідоцтво прав власності тим людям, які купили там квартири. Це дуже довга судова процедура. Якщо скасують права власності, то людей дійсно можуть виселети. Цей об'єкт зараз офіційно не введений в експлуатацію, тому ми скерували листи в комунальні служби, аби відключити його від інженерних мереж».
Схожа історія була й з будинком на вул. Кольберга, 3а.
«Його будівництво проводилося на підставі дозволу виконкому від 2008 року на проектування і будівництво 5-поверхового житлового будинку з підземними парковками. У 2009 р. був погоджений робочий проект і у 2014 р. будинок зданий в експлуатацію. Хоча при будівництві там була порушена поверховість, побудували більше поверхів, ніж це було передбачено», – розповідає ZAXID.NET головний архітектор Львова Юліан Чаплінський.
Новобудова на вул. Кольберга, 3а (фото: novobudovy.com)
«Забудовникам головне взяти дозвіл на будівництво. Вони можуть отримати дозвіл на спорудження триповерхового будинку, а реально будувати значно більший. А потім через суд узаконюють це. Не останню роль в цьому відіграє інспекція архбудконтролю, яка мала би видавати погодження на будівництво», - розповідає ZAXID.NET активіст руху «Народна дія» Олеся Дацко.
Улітку вона стала одним із ініціаторів створення руху, який бореться із незаконними забудовами у місті. Минулого року ці ж активісти створили свою карту скандальних забудов, на якій було близько 40 об'єктів. Зараз Олеся Дацко входить до окремої комісії при Львівській облдержадміністрації, на засіданні якої розглядають перебіг судових справ щодо більшості скандальних новобудов.
«Те, що у нашому місті є стільки скандальних будівництв, це наслідок відсутності обліку землі, – впевнена Олеся Дацко. – В Україні фактично не була проведена інвентаризація землі. У 1998 році її проводили без врахування реальних меж земельних ділянок, а просто зі слів користувачів. У підсумку є дуже багато землі, яку Львівська міська рада вважає своєю, і відповідно нею розпоряджається».
Окрім того, переконана Олеся Дацко, у ЛМР часто на свій розсуд змінюють цільове призначення земельних ділянок, уможливлюючи таким чином будівництво в центрі міста.
«Наприклад, центральна частина міста – це фактично державний історико-культурний заповідник. А там, наприклад, виділяються земельні ділянки під будівництва готелів, зазначаючи, що це землі житлової та громадської забудови. Насправді ж такої землі для таких забудов у центрі міста просто немає», - пояснює активістка.
«Для будівництва в межах історичного ареалу потрібно отримати дозвіл на будівництво 4 категорії складності, а такий дозвіл отримується через Київ - у Міністерстві культури. Що натомість роблять забудовники? Вони пишуть в декларації про будівництво, що це об'єкт третьої категорії складності, а наша львівська ДАБІ «не бачить», що це історичний ареал і погоджує їм таку декларацію. Але реально це четверта категорія. У результаті хто винен?»
Олеся Дацко натякає на новобуд на вул. Лукаша, 1. Там забудовник отримав дозвіл на спорудження 15-поверхового будинку, натомість в цій будівлі вже є 17 поверхів. У вересні ДАБІ врешті винесла припис про знесення у будинку двох поверхів, однак хто має зносити ці поверхи досі невідомо.
«Ми не займаємося знесеннями об'єктів. У нас немає ні техніки, ні спеціалістів, які б проводили демонтаж. Повноваження Держархбудконтролю закінчуються на тому, що ми подаємо позов і відстоюємо його в суді. Після того, як суд прийме рішення, всі функції ляжуть на органи місцевого самоврядування і на виконавчу службу», - запевняє Роман Желих.
Лише цього року у Львові ініціювали ще 10 аналогічних судових процесів, в яких йдеться про знесення новобуду або його частини. Попри те, що такі скандали були поширені й у попередні роки, досі в місті ще не було випадків знесення незаконних забудов.
«У нас в країні, на жаль, немає випадків, коли б зносили навіть поверхи у забудові. Більше того, за 20 з лишнім років у нас немає жодного випадку, коли б забудовника притягнули до кримінальної відповідальності за руйнування пам'ятки архітектури. Є випадки, коли будинок не вводять в експлуатацію. Є випадки, коли будинки стоять недобудовані через проблеми. Але оскільки немає випадків притягнення до відповідальності, це дає шалену інерцію порушень - людям здається, якщо так відбувалося раніше, то так буде завжди. Але невдовзі це зміниться», - впевнений Чаплінський.
Із першого січня у Львові має запрацювати інспекція Державного архітектурно-будівельного контролю, яка напряму буде підпорядкована міському голові. Саме вона тепер матиме повноваження проводити перевірки новобудів, зупиняти будівництва і приймати в експлуатацію будинки.
«Інспекція архбудконтролю може створити на своїй базі будівельну поліцію, свої будівельні бригади, своє проектне бюро, яке б розробляло проекти демонтажу. Я порадив міському голові створити на базі цієї інспекції будівельну поліцію. Йдеться фактично про окреме ЛКП, яке б розробляло проекти демонтажу, адже це непросто - розібрати чи знести кілька поверхів на 17-поверховій будівлі. Це треба ставити кран, треба знати як і в яких місцях різати, щоб воно не впало на сусідні будинки і не пошкодило всю іншу конструкцію», - пояснює Чаплінський.
За його словами, зараз у міськраді займаються підготовкою ухвал сесії, які мають передувати створенню такого ЛКП, шукають приміщення і людей, які б у ньому працювали.
«Це також має бути окремий юридичний відділ, що займався б судовими процесами в усіх тих справах - а їх буде дуже багато. Це буде величезний міх проблем, який ляже на міського голову», - впевнений Чаплінський.