На берегах водойм, в прибережних смугах можуть з’явитися тимчасові споруди та обладнання. Екологи наголошують, що в рамках залучення інвестицій у рибне господарства Верховна Рада може позбавити громадян вільного доступу до водойм і об’єктів, які використовуються для питних потреб. Більше того, може виникнути загроза для деяких видів риби.
Голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія, його заступник Андрій Мотовиловець, голова аграрного комітету Олександр Гайду та ще кілька інших народних депутатів ініціювали законопроєкт «Про стимулювання економічного розвитку рибного господарства» (12384), який парламент має розглянути вже сьогодні, 10 березня. Схожий законопроєкт президент уже ветував, але його реінкарнацію переподали знову. Для нового законопроєкту треба буде лише 226 голосів, а для подолання вето знадобилося б не проста більшість, а дві третини голосів.
Якою буде якість води і хто матиме доступ до водойм?
Політики мали б створити чіткі правила для надання в оренду водних об’єктів – проводити конкурсні аукціони та сплачувати орендну платню. Але вони натомість дозволяють окремим суб’єктам господарювання просто отримати доступ до природних ресурсів і це – корупційний ризик. На цьому наголошує фахівчиня з питань природно-заповідного фонду та використання природних ресурсів Української природоохоронної групи Катерина Філюта:
«Зараз Водний кодекс забороняє брати в оренду водойми, які використовують для питних потреб. Така заборона міститься у Водному кодексі. Але її хочуть скасувати. Ми ж всі розуміємо, що ті, хто вирощують рибу, підгодовують її, щоб вона була більшою. І корм цей далеко не натуральний. Отже, це дуже серйозно вплине на якість води. Є ще один ризик. Якщо отак штучно збільшувати кількість риби – це теж вплине на якість води. Якщо ж говорити про водойми, де орендарі захочуть розводити якийсь популярний для споживача вид риби, то це може погіршити ситуацію для тих риб, які жили в цій водоймі давно».
Схожі зауваження є і в представників Національної академії наук. Вони пропонують відправити законодавчу ініціативу на доопрацювання.
На думку Спеціалізованої екологічної прокуратури Офісу Генерального прокурора запропонований у законопроєкті підхід не враховує уже передбачених профільним законодавством природоохоронних запобіжників та може створити ризики заподіяння шкоди довкіллю.
«Наприклад, у разі надання у користування водних об’єктів, які використовуються для питних потреб, існує суттєвий ризик погіршення якості води, у той час як жодного порядку контролю за такою якістю законопроєкт не встановлює. Більше того, порушення природоохоронного законодавства узагалі не передбачене як підставу для розірвання договору користування водним об’єктом, а перелік суб’єктів які можуть його оскаржити безпідставно обмежений. Таким право наділені виключно заявник, організатор та учасник аукціону. Також законопроєкт містить ризик обмеження вільного доступу громадян до водних ресурсів у вигляді регулювання місць купання, плавання, забору води та інше. З метою забезпечення отримання територіальними громадами прибутку від користування водними об’єктами в межах їх територій доцільно передбачити розподіл отриманих від аукціону коштів – наразі отримувачем таких коштів передбачено виключно Держрибагенство».
Єдиний захист, який пропонує новий законопроєкт – це захист узбереж водосховищ у місцях водозаборів. Але і його обмежили лише першим поясом, який має суворий режим. Два інших пояси, які зараз є у водойм – це режими обмежень і спостережень – законотворці просто проігнорували.
Також послабили для рибників і режим прибережних смуг. Тепер на них можуть з’явитися тимчасові споруди. Таким чином суть прибережних захисних (!) смуг просто нівелюється, а саме вони і визначають обмеження для господарської діяльності. Бо вони встановлюються саме з метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності. Цією спорудою може бути, наприклад, паркан навколо ставка.
Які є ризики?
На перший погляд в законі йдеться про досить маленькі ділянки – площею до 0,1 га біля води, але жодним словом не обумовлена їхня кількість. Тобто поряд таких інвестиційних проєктів може бути необмежена кількість.
Співавтор законопроєкту народний депутат Олександр Гайду пояснює: «Один обʼєкт одна ділянка! Кожний обʼєкт це необхідне погодження з всіма дотичними центральними органами виконавчої влади та місцевими органами самоврядування, а також аукціон! Зараз у земельному кодексі є положення, що за рішенням органу місцевого самоврядування можна і так взяти ділянку в оренду будь-якої площі. У проекті просто уточнюється і йдеться про оренду інвестором. У проєкті закону прописується право включення земельної ділянки площею не більше 0,1 га, а це всього 10 соток».
Втім, нема жодних перешкод, щоб уздовж берега утворився, до прикладу паркан на кілька десятків метрів і поряд те саме зробили 10 інвесторів. Закон не передбачає процедури оцінки впливу на довкілля і проведення громадських слухань.
Співавтор законопроєкту Гайду такі аргументи відкидає: «Хочу ще раз наголосити, що згідно діючих норм уже є процедура взяття в оренду таких земельних ділянок для розміщення тимчасових споруд. Проєктом додатково встановлюються запобіжники та можливість взяття в оренду під інвестиційний договір уже сформованої земельної ділянки, яку визначають органи місцевого самоврядування. А субʼєкти господарювання уже на аукціоні можуть отримати право оренди уже готової, визначеної земельної ділянки. Земельна ділянка передається без зміни її цільового призначення і її використання обмежується розміщенням виробничої інфраструктури, зокрема причалів, сортувальних майданчиків, рибоприймальних пунктів тощо».
Юристка «Екології – Право – Людина» Оксана Кізима з такою позицією не погоджується і наголошує, що навіть за наявності передбаченої законодавством процедури передачі земельних ділянок в оренду для розміщення відповідної інфраструктури, реалізація таких проєктів у прибережних зонах потребує належного врахування природоохоронних вимог:
«Розміщення виробничої інфраструктури, зокрема причалів, сортувальних майданчиків чи рибоприймальних пунктів, потенційно впливає на стан водних об’єктів та прибережних екосистем, тоді як у законопроєкті не передбачено окремих механізмів попереднього екологічного аналізу або інших запобіжників для мінімізації такого впливу. Крім того, навіть за умови незначної площі окремих земельних ділянок їх сукупне розміщення вздовж берегової лінії може призвести до поступового обмеження доступу до водних об’єктів та змін у використанні прибережних територій, що потребує додаткових гарантій дотримання природоохоронного законодавства і забезпечення вільного доступу громадян до водних об’єктів».
Схожі зауваження і в керівника аналітичного відділу «Української природоохоронної групи» Петра Тєстова:
«У законопроєкті не виписали, вичерпний перелік споруд та обладнання для того, щоб можна було оцінити вплив їхнього розміщення на прибережні захисні смуги та оцінити можливі наслідки. Тому, вважаємо це недостатнім запобіжником для їх захисту, як природоохоронні території».
Законопроєкт пропонує надати можливість обмежувати право загального водокористування. А це не лише про обмеження доступу до водойм, а й обмеження купання, катання на човнах і любительського рибальства. І якщо обмеження останнього на ставках, які використовують для риборозведення ще має хоч якусь логіку, то введення заборона на інше можу слугувати для узаконення існуючого незаконного обмеження доступу до водойм. А цей доступ до водойм він гарантований Конституцією.
І у своєму висновку головне юридичне управління Верховної Ради наголошує, що законопроєкт 12384 не просто не відповідає Конституції, а й не враховує позицію Конституційного Суду України.
Зауваження є навіть у профільних міністерств. Так Міністерство фінансів вимагає доопрацювати законопроєкт, а Мінекономіки, довкілля і сільського господарства має свої зауваження.
Нагадаємо, що це не перша спроба провести такі зміни до законодавства. Наприкінці 2022 року парламент підтримав закон «Про залучення інвестицій у розвиток галузі рибного господарства» (№ 8119). Тоді утрималася лише фракція «Голос». Втім, президент не підписав цей закон, а повернув його до Верховної Ради і вніс свої пропозиції.