Поласувати корою та камбієм молодих та тонкокорих дерев в січні-лютому не відмовляться ні полівки, ні миші, ні зайці. При цьому шкода дереву найчастіше всього невиправна й вимагає тривалого лікування. Активність гризунів залежить від кількості й висоти снігу і сили морозів, але захист від них завжди має бути ретельно спланованим. Розповідаємо, як захистити дерева взимку від різних гризунів.
Профілактика
Мишей та інших гризунів приваблюють падалиця, відходи, теплі, нічим не захищені компостери, купи гною, навали гілок та сухого бадилля. Усунувши такі «хатки», або використавши для них такі ж засоби захисту, що й для будинку і запасів, можна зробити перший крок у захисті саду від гризунів.
Останніми роками снігу випадає мало, і його варто використати раціонально. Сніг навколо дерев, вкритих на зиму рослин, ділянок з щойно посадженими цибулинними варто втоптувати, ущільнювати простою ходьбою, щоб гризунам було важче прорити ходи. І краще робити це після кожного снігопаду.
Сніг, що накопичується біля будинку, на стежках, варто відкидати на квітники та до дерев, створюючи надійне укриття для рослин. Слід пам’ятати, що сніг не можна ущільнювати на газоні та безпосередньо в зоні залягання коренів кущів, дерев і багаторічників.
Захист дерев та кущів
Миші ласують корою біля основи дерева, а ось зайці можуть обгризти її навіть на гілочках. Та й білочки в дуже голодну зиму часто спокушаються молодими бруньками. Захист на зиму потрібен всім фруктовим та молодим декоративним деревам, особливо полюбляють гризуни яблуні, сливи, абрикоси, глід, терен, ліщину, сливи. Дуже рідко коли вони шкодять смородинам, калині чи шипшині, та і декоративні види об’їдають лише в дуже молодому віці. Лише старі дерева з товстою корою можна залишати як є (але заздалегідь побілити стовбури восени).
Варіанти надійного укриття для дерев на зиму:
1. Спеціальна сітка (металева чи пластикова) – дихаюче, надійне укриття, що не чинить шкоди рослині і не заважає її росту. Сітку не потрібно знімати весною (лише при переростанні дерева в товщину). Висота стандартна для захисту від зайців. Огортають стовбур, залишаючи трішки запасу на ріст у товщину, не щільно. Проте таке сітчасте укриття не захищає від сонця та морозобоїн.
2. Обгортання спанбондом або лутрасилом – не надто дешево, але дуже надійно. При обмотуванні в 2-3 шари вони захистять дерево і від гризунів, і від сонця, і від вітру. Зазвичай, неткані матеріали нарізають на довгі стрічки (імітуючи бинт) і обмотують знизу вверх, накладаючи на попередній шар на ½ чи ⅔. Так захищають весь штамб та основу нижніх скелетних гілочок.
3. Обгортання мішковиною, полотняною тканиною, старим одягом, колготками, бинтами, марлею – будь-яким дихаючим, світлонепроникним аналогом нетканих матеріалів. Таке укриття варто надійно обв’язати й закріпити шпагатом. Доречно поєднувати його з додатковим обв’язуванням лапником.
4. Рубероїд, поліетиленова плівка, толь – одні з найгірших варіантів, до яких вдаються в крайніх випадках. Вони захищають від гризунів, але не дозволяють дереву дихати, приводять до перегріву та всихання, а при постійних відлигах – до завчасного прокидання бруньок. Такий же вплив чинять і вдягнуті на стовбур пластикові пляшки чи бутлі.
5. Використання хімічного захисту – спеціальних препаратів, що відлякують гризунів і наносяться на кору після побілки або замість неї. Таких варіантів вже є багато в садових магазинах. Суміш для відлякування зайців можна спробувати приготувати самостійно: беруть глину і свіжий коров’як (у рівних частинах), розбавляють водою до густини сметани, додають 50 г креоліну (з розрахунку на 10 л води) і ретельно перемішують.
6. Обв’язування стовбурів гілками колючих кущів чи лапником, укладання колючих гілок у пристовбурні кола, голками вниз та у напрямку від дерева.
7. Розкладання приманок з отрутою, механічних вловлювачів. Найпростіша саморобна суміш: цемент, борошно, будівельний гіпс та цукор. Всі компоненти змішують в рівних частинах і додають кілька крапель соняшникової олії, на яку легко приманити мишу.
8. Мульчування пристовбурних кіл з їдкими просоченнями. Пристовбурні кола дерев мульчують тирсою, яку просочують одним з наступних розчинів:
- на 10 літрів води 50 грам креоліну або лізолу;
- на 10 літрів води 1 столова ложка березового дьогтю.
Мінус цього способу очевидний: з часом їдкий запах слабшає, тому мульчування бажано комбінувати з якимось іншим способом відлякування.
9. Відлякування запахами та звуками. Миші не люблять різкі запахи, тому часто садівники висаджують кінзу (коріандр) під деревами і залишають сухі стебла з насінням зимувати в пристовбурних колах, обв’язують стовбури сухим полином, розвішують на нижніх гілках відкриті пластикові пляшки з нафталіном. Недолік пахучих відлякувачів в тому, що будь-який запах має властивість зникати. Зайців лякають рух, гучні звуки і шерехи: наприклад, розвішані на деревах поліетиленові пакети, які шарудять на вітрі, картонні фігурки на нитках, новорічна мішура, яскраві ганчірки, просякнуті дьогтем, бляшанки.
При обгортанні матеріал потрібно заглибити в землю на декілька сантиметрів, захистивши й основу стовбуру, кореневу шийку. Якщо використовуються м’які або незручні для прикопування тканини, то варіант укриття можна комбінувати, злегка заглиблюючи своєрідний щит з пластику, лапника, спанбонда під закутаним в теплу «ковдру» деревом.
За матеріалами «Зеленої садиби», Ukrmedia, «Сад та город»