Національний банк упевнений, що падіння курсу долара до 24 грн і нижче та, відповідно, зміцнення гривні є нормальним явищем за гнучкого курсоутворення. Водночас, якщо курс був би на рівні 27 грн за долар, то зростання економіки було б більшим лише на 0,1%, а інфляція – значно вищою. Про це в коментарі «Інтерфакс-Україна» розповіли заступники голови Національного банку України Дмитро Сологуб та Олег Чурій.
ZAXID.NET вибрав з інтерв’ю найважливіші тези про те, що відбувається із національною валютою, чи є зміцнення гривні штучним і як воно впливає на економіку.
Курс має формувати ринок
НБУ в регулюванні курсу гривні нині послуговується режимом гнучкого курсу, в Нацбанку його ще називають плаваючим. За такого курсоутворення гривня може рухатися в обидва напрямки, а не лише в бік здешевшання (девальвації). Політика НБУ нині полягає в тому, що курс має формувати ринок. Національний банк бере участь в торгах лише для згладжування надмірних коливань або поповнення резервів, але засадничо не має наміру або мети втручатися в курсоутворення. Отже, гривня рухається в обох напрямках, залежно від попиту та пропозиції. Наразі фундаментальні чинники зумовлюють надлишкову пропозицію валюти на українському ринку. За таких умов зміцнення гривні – це природний процес.
Приплив нерезидентів
Надлишкова пропозиція валюти та пов’язане з нею зміцнення гривні – це не наслідок лише припливу інвестицій нерезидентів у гривневі державні облігації українського уряду. Цьогоріч на це вони витратили 3,7 млрд доларів, водночас чиста купівля валюти Нацбанком за цей період вже сягнула 5 млрд доларів. Тобто надлишкова пропозиція валюти ще на 1,3 млрд доларів була сформована коштом інших чинників, насамперед, поліпшенням показників експорту та імпорту.
Вплив імпорту на курс
Наявність прихованих проблем на валютному ринку економісти завжди бачать у платіжному балансі. В Україні так було і 2007 року і 2013-го: зростання імпорту, зокрема споживчого, приплив спекулятивного короткострокового капіталу, розширення дефіциту поточного рахунку. Нічого такого 2019 року Національний банк не побачив. Зміцнення гривні триває майже рік, а погіршення поточного рахунку відсутнє.
Долар вперше за чотири роки став дешевшим від 24 грн, фото «ГолосUa»
Ревальвація і популізм
Заклики припинити ревальвацію адміністративним шляхом – це свого роду прояв комплексу меншовартості, небажання бачити гривню повноцінною валютою, яка може не лише послаблюватися, а й зміцнюватися. Водночас валюта, яка може лише послаблюватися, не має довіри, яку не використовують для довгострокових заощаджень, є наслідком доларизації економіки. Відповідно, тоді ніколи не буде й дешевих кредитів у гривні. У світі немає жодного прикладу успішної країни з доларизованою економікою. Усі успішні приклади економічної трансформації пов’язані з дедоларизацією. Останній приклад, що підтверджує важливість дедоларизації для економічної трансформації – це Грузія. Країна багато років мала нормальну фіскальну та монетарну політику, але не змогла знизити залежність від американської валюти. І нині по них це вдарило, коли в країні почалися політичні турбулентності, навіть за нормальної монетарної та фіскальної політики.
Облікова ставка і дешеві кредити
Механічне зниження облікової ставки Національного банку, яка є важливим сигналом для визначення банками процентних ставок за вкладами і позиками, не буде еквівалентом дешевих кредитів. Кредитор завжди зважає на стійкість економічного розвитку та послідовність економічної політики. Для прикладу, 2012-2013 роки: інфляція – близько 0%, ставка НБУ – 7%, водночас ставки міжбанку – до 50%, а ставки за кредитами – 15-20%.
Українські резерви
Має значення не обсяг резервів, а економічна політика. Україна 2011 року мала резерви до 40 млрд доларів, але «Нафтогаз» 25 млрд доларів витратив за два роки на імпорт, і відомо, чим це закінчилося. Нині політика Нацбанку незалежна й досить жорстка, але буде згодом м’якшою. У фінансовій системі – жодного прихованого дефіциту. Дефіциту енергетичного сектору також немає.
Скарги експортерів
Курс впливає на різні сектори економіки по-різному: комусь – гарно, комусь – гірше. З одного боку, експортери скаржаться на ревальвацію, а з іншого – інвестиційний імпорт обладнання для них та для інших виробників стає дешевшим. Їм також легше конкурувати за робочу силу з тією ж Польщею. Крім цього, якщо глибше проаналізувати ситуацію, то в експортерів, особливо у тих, що працюють на товарних ринках, більша частина собівартості їхньої продукції також прив’язана до валюти, в середньому – до 50%.
Девальвація
Питання економічного зростання не полягає в девальвації. На девальвації далеко не поїдеш, бо за неї у нас не було й не може бути довгострокових ресурсів. НБУ змоделював, яким було б зростання економіки нині, якби курс був би по 27 грн за долар, починаючи від другого кварталу 2019 року, – лише на 0,1% більшим. Водночас інфляція була б значно вищою.
***
Нагадаємо, на початку грудня долар США встановився на рівні 23,93 грн. Це – найнижчий показник за чотири останні роки. Згідно з даними НБУ, востаннє на такій позначці долар був всередині січня 2016 року, тоді він коштував 23,95 грн.
Нещодавно Кабмін спрогнозував курс гривні на наступний рік. Згідно з консервативним прогнозом уряду, долар коштуватиме 27 грн, а за оптимістичним - 24,8 грн.