Значним здобутком судової реформи, яка реалізована у формі закону «Про судовий устрій та статус суддів», прийнятого у липні 2010 року, є удосконалення значною мірою механізму формування корпусу суддів. Таку думку 5 листопада під час круглого столу на тему «Судова реформа в Україні: роль громадськості у її здійсненні. Зарубіжний і вітчизняний досвід» висловив завідувач кафедри кримінального процесу і криміналістики юридичного факультету ЛНУ ім. І. Франка, академік Національної академії правових наук України, доктор юридичних наук, професор Василь Нор, що входив до робочої групи з напрацювання цього закону.
«Доводиться констатувати, що майже за двадцять років суддівський корпус не набув бажаної якості. Я шість років працював у Вищій раді юстиції, і на моє глибоке переконання, як і ряду моїх колег, багато з кандидатів у судді не відповідали критеріям професійності, їх морально-етичні, психологічні якості мали недоліки. – прокоментував професор - З запровадженням згадуваного закону добір суддів істотно покращитися. Запроваджено інститут кандидатства у судді, який передбачає жорсткий, але відкритий добір.
За його словами, щоб стати суддею кандидату необхідно пройти 12 етапів. Кандидат має мати вищу юридичну освіту, звернутися до Вищої кваліфікаційної комісії з заявою, необхідними документами. Комісія перевіряє його якості і документи. Кандидат має скласти теоретичний іспит і подолати конкурс. Далі має відбути навчання на факультеті судочинства у академії в Харкові чи в Одесі, та випускний іспит. Після цього ще слід пройти піврічне навчання у Вищій школі суддів при Вищій кваліфікаційній комісії. Після успішного складення іспиту, кандидатів зараховують у резерв. Лише після цього вони мають право подаватися на всеукраїнські конкурси на заміщення вакантних посад. До зарахування на посаду Вища кваліфікаційна комісія рекомендує кандидата Вищій раді юстиції, та ж здійснює подання кандидатури на затвердження президенту.
На думку професора Нора, згадувана процедура є навіть надто ускладнена, але вона зменшує можливості для корупції. «Раніше треба було нести мзду. Ця можливість тепер істотно обмежується», - зазначив він.
Професор Нор акцентував також на тому, що можливості для корупції у судовій системі обмежуються і завдяки тому, що мінімізовано вплив на судову владу представників виконавчої та законодавчої влади. «Суттєво розширено повноваження судового самоврядування, Судову адміністрацію, що опікується матеріально-технічним забезпечення роботи судів, виведено з виконавчої влади, яка завжди намагалася використовувати це для впливу на суди, і долучено до судової влади. Також тепер народні депутати не можуть прийти до судді і витребувати справу, як це було раніше», - повідомив В.Нор.