Аналіз внесеного 7 вересня 2010 року на розгляд Верховної Ради України проекту Закону України «Про мови в Україні» свідчить, що і концепція даного законопроекту, і більшість його ключових норм суперечать Конституції України та ґрунтується на довільному тлумаченні Європейської Хартії регіональних або міноритарних мов. Про це йдеться в експертному висновку, ухваленому вченою радою Національного університету «Києво-Могилянська академія» на засіданні 23 вересня 2010 року.
"Весь зміст законопроекту дає підстави стверджувати, що в разі його прийняття як фактично закону російської мови (за змістом законопроекту), російській буде надано статус другої державної мови, що суперечить Конституції України", - йдеться у експертному висновку.
"Законопроект спотворює суть Європейської Хартії регіональних або міноритарних мов, покликаної захищати такі мови, а не встановлювати статус мов і порядок їх застосування", - йдеться у висновку.
"Українсько-російська двомовність трактується у ст.7 законопроекту як "важливе надбання українського народу". При цьому ігноруються драматичні обставини ХУІІІ-ХХ століть, коли українська мова та її носії зазнавали утисків і жорстоких репресій з боку урядів як царської, так і радянської імперій.
У цій статті також стверджується, що російська мова "є рідною, або такою, якою повсякденно користується більшість громадян України". Це не відповідає дійсності: згідно з результатами Всеукраїнського перепису 2001 року, рідною назвали російську мову 29,6 % населення, а не "більшість громадян України". Що ж до кількості тих, хто "повсякденно користується" нею, то перепис не зафіксував таких даних", - зазначено у висновку.
"Ст. 21 законопроекту цілковито руйнує освітню практику, що склалася в Україні після прийняття в 1989 р. "Закону про мови в Українській РСР". Запровадження принципу вільного вибору мови навчання (та ще й "у будь-який час періоду навчання") провокує конфліктність на мовній основі усередині навчального закладу, серйозно ускладнює організацію навчального процесу, потребує бюджетних асигнувань для збільшення числа педагогічних кадрів та розширення матеріальної бази. У ряді випадків її буде неможливо виконати (якщо, скажімо, йдеться про реалізацію прав кримських татар навчатися рідною мовою в школі чи в університеті, де навчання здійснюється російською мовою)", - йдеться у висновку.
"У разі ухвалення і втілення пропонованого законопроекту "Про мови в Україні" неминуче відбудеться марґіналізація української мови, витіснення її з найважливіших сфер суспільного життя, що, врешті-решт, призведе до зникнення української нації як системотвірного чинника незалежної української державності. Відсутність мотивації щодо опанування української мови спричинить у найближчій перспективі мовну ізоляцію і відчуження регіонів України один від одного, що, своєю чергою, покладе початок "мовної федералізації" України та її дезінтеграції як держави", - зазначають експерти.
Відтак, експерти КМА роблять висновок, що "законопроект має бути знятий з розгляду у Верховній Раді як такий, що суперечить основоположним принципам Конституції України, вимогам Європейської Хартії регіональних або міноритарних мов і становить загрозу цілісності української держави та самому її існуванню". А також "необхідно розробити концептуально інший, новий законопроект за участі фахівців, а не представників окремих політичних сил".