Верховна Рада України у вівторок, 1 червня, в другому читанні проголосувала за законопроект, що обмежує використання поліетиленових пакетів. Під заборону потрапили тонкі, надтонкі та оксорозкладні пакети й за їх використання передбачені штрафи. Щоправда, уряд ще має додатково визначити, хто займатиметься правильною утилізацією пакетів та процедуру контролю за дотриманням закону.
ZAXID.NET пояснює, кого стосуватиметься заборона поліетилену, як штрафуватимуть порушників та що про новий закон кажуть львівські екоактивісти.
Що заборонили
Під заборону використання потрапили надтонкі, тонкі та оксорозкладні пластикові пакети. Їх не можна буде використовувати у магазинах, ресторанах і кафе. Крім цього, Рада заборонила їх розповсюджувати і безкоштовно, і платно.
Співзасновниця та голова громадської організації Zero Waste Lviv Ірина Миронова розповіла ZAXID.NET, що важливим пунктом цього закону є заборона й тих пакетів, які в супермаркетах маркують під «біо», але насправді містять мікропластик.
«Дуже важливо, що є в цьому законі є обмеження обігу оксорозкладних пакетів, які помилково маркували під біорозкладні. Але ці макети виготовляються з добавкою, яка заборонена в ЄС. Їх треба було давно заборонити. Заборона вводиться поступово і як альтернативу пропонують біорозкладні пакети», – каже Ірина Миронова.
Пакети, які підпадають під заборону за законом, мають вилучити з обігу й утилізувати. Однак в законі не вказано, хто і як має це зробити.
Чи є винятки
Законом дозволили використання біорозкладних пакетів. Це такі торбинки, які виготовляють із пластику з натуральними домішками, наприклад крохмалем. Ці домішки прискорюють розкладання пакетів під дією кисню, світла і бактерій.
Водночас закон дозволяє використання надтонких пакетів розміром 225 х 345 х 450 мм, в які упаковують чи транспортують свіжу рибу, м’ясо або продукти з них, а також сипучі продукти і лід.
Провідна консультантка правозахисної організації «Екологія права людини» Софія Шутяк у розмові з ZAXID.NET звернула увагу пункт закону про безкоштовне і платне розповсюдження поліетиленових пакетів. Зокрема в ст. 3 документу вказано, що розповсюджувати поліетиленові пакети за гроші можна, але їх вартість ще має порахувати уряд. Це можна визначити після того, як буде порахована вартість переробки такої торбинки.
Якими мають бути біопакети
У законі вказано, що біорозкладні пакети повинні мати спеціальне маркування, яке ще має затвердити Кабінет Міністрів. Таке маркування може бути лише на еко-пакетах, інші торбинки маркувати словами «біо», «біопакет», «біорозкладний» заборонено.
«В Україні є потужності для виробництва біорозкладних пакетів, але на них поки що немає попиту. Встановлення заборони на розповсюдження звичайних пластикових пакетів, окрім надзвичайно позитивного впливу на стан довкілля, буде стимулювати попит на виробництво біорозкладних пакетів, що здешевить їх для споживача», – зазначили у пояснювальній записці автори законопроекту.
Хто це все контролюватиме
У пояснювальній записці вказано, що контролювати виконання закону про обмеження використання поліетилену має центральний орган влади, що займається захистом прав споживачів. Ідеться про обласні управління Держпродспоживслужби. Водночас у законі не уточнюється, чи цим займатиметься окрема структура при Держпродспоживслужбі й чи створять у майбутньому окремий контролюючий орган.
Чи будуть штрафи
Держепродспоживслужба, за результатами перевірки, зможе накладати адміністративні штрафи на порушників, зокрема:
- за використання надтонких, тонких чи оксорозкладних пакетів штраф – від п'ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 8500 до 17000 грн), а за повторне порушення впродовж трьох років від 17000 до 34000 грн;
- за безкоштовне розповсюдження пластикових пакетів – від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 1700 до 3400 грн), а за повторне порушення впродовж трьох років – від 3400 до 8500 грн.
Для накладання штрафу Держпродспоживслужба має провести низку перевірок та документально зафіксувати факти порушень. За результатами кожної перевірки необхідно скласти окремий акт у двох примірниках. Його мають підписати працівники контролюючого органу та порушник. Держпродспоживслужба має упродовж 15-ти днів розглянути акт порушення та винести постанову про штраф.
Штраф необхідно сплатити протягом 15-ти днів із дня отримання копії постанови. Після сплати порушник має надіслати копію квитанції у Держпродспоживслужбу. Однак порушник має право й оскаржити постанову в суді.
А як це відбувається в інших країнах
Європейські країни йдуть до заборони пластику поступово. Ще у грудні 2018 року Європейський Союз погодив заборону на використання одноразового пластику – ватних паличок, пакетів, соломинок для напоїв, тарілок та столового приладдя. Однак європейські країни на рівні держави запроваджують свої обмеження.
До прикладу, пропонувати одноразові пластикові пакети на касах в супермаркетах заборонили у Франції та Німеччині. А в німецькому містечку Тюбінген ввели податок на використання одноразового посуду – чашок для кави, коробок для піци,
У 2019 році Молдова заборонила використання пластикових торбинок у магазинах. Торік про заборону одноразових пластикових пакетів заявили у Китаї, В'єтнамі, Греції, Болгарії, Румунії, Тунісі, Італії, Ізраїлі, Данії, Ірландії, Португалії, Хорватії, Угорщині, Словаччині, Чехії, Австрії, Швейцарії, Іспанії, Латвії, Естонії, Колумбії і Тайвані.
Коли закон запрацює
Після Верховної Ради закон ще має підписати президент. Обмежити використання пластикових пакетів мають за пів року з дня оприлюднення закону. Водночас заборона надтонких, тонких і оксорозкладних пакетів та штрафи за їх використання запрацюють через дев’ять місяців. Дозвіл на використання поліетиленових пакетів для пакування риби, м’яса та сипучих продуктів діє до 1 січня 2023 року. Й у законі не вказано, як пакуватимуть ці продукти потім. За шість – дев’ять місяців Кабмін ще має ухвалити низку нормативних документів, необхідних для реалізації цього закону.
Ірина Миронова каже, для того, щоб закон про обмеження поліетиленових пакетів реально запрацював, необхідно ухвалити ще один закон – про управління відходами.
«Цей закон пропонує механізм розширеної відповідальності виробників. Тоді б великі супермаркети могли б об’єднатися в організації і разом зменшувати кількість відходів», – каже екоактивістка.
Зараз цей законопроект перебуває на етапі опрацювання і проекту закону, підготовленого до другого читання, ще не оприлюднили.