Чи можна прожити без нотаріуса? Навіть і не намагайтеся: раніше чи пізніше все одно доведеться виписувати комусь довіреність або завіряти свій підпис під якимось документом. Послуги ці недешеві, але, схоже, наступ на кишеню громадян України з цього боку ще не закінчено.
Нещодавно Кабмін розробив законопроект Про внесення змін до Закону України "Про нотаріат". На перший погляд, уряд перейнявся впорядкуванням цієї життєво важливої сфери. Так, документом передбачається визначити перелік і розміри плати за надання нотаріусами послуг правового та технічного характеру. Повідомивши про це, прес-служба Держпідприємництва України запевнила, що після прийняття законопроекту парламентом в країні повсюдно застосовуватимуть єдині тарифи на нотаріальні послуги.
Що ж, порядку в системі нотаріату наразі справді бракує. Переконався в цьому буквально нещодавно, коли довелося оформляти довіреність для родичів у Росії на здійсненя деяких юридичних формальностей. В одному місці назвали ціну 600 гривень, і я вирішив пошукати дешевше. У сусідній нотаріальній конторі погодилися виписати довіреність за п'ятсот, але щось і тут мене зупинило ... Пошук мій трохи затягнувся, проте – о, диво! – у невеликій конторі, розташованій в офісній будівлі в центрі Львова ту ж саму довіреність погодилися оформити за 300 гривень.
Як бачимо, розкид цін навіть в одному населеному пункті може бути досить істотним. Але здивування моє стало ще більшим, коли прийшла пора платити. "У сусідній будівлі є банк. Сходіть туди і заплатіть ось на цей бюджетний рахунок 38 гривень", – сказала помічниця нотаріуса. "А решта?" – Запитав я. "Віддасте так нотаріусу".
Зрозумів – не дурень. Значить, з 300 гривень державі піде тільки 38, а решта – неврахований дохід власниці контори. Жінка вона, до слова, не жадібна. Коли я простягнув їй залишок обумовленої суми, вона відокремила дрібні купюри і з посмішкою простягнула мені. Поділилася "лівими", що називається. При цьому жодної квитанції мені навіть не пропонували.
Це вимушене знайомство з системою нотаріату України дуже нагадало мені той бардак, що існував у 90-х роках минулого сторіччя в Росії. Там тоді теж нотаріуси брали з людей гроші за свої послуги, як кажуть, "зі стелі". Деякі нотаріуси зробили великі статки, перш ніж держава навела лад: були запроваджені правила, за якими нотаріуси не мали права брати плату готівкою без видачі квитанції.
І подумалося мені тепер: а чи не з тих лихих років ростуть ноги у вольниці, якою досі користуються українські нотаріуси? Подивився Закон України "Про нотаріат" – все точно, звідти! Закон ухвалили ще 1993 року, і наступні зміни не позначилися на суті документа: він дозволяв і дозволяє безконтрольно викачувати гроші з населення й обманювати державу.
У статті 31 Закону України "Про нотаріат" сказано:
Приватні нотаріуси за вчинення нотаріальних дій справляють плату, розмір якої визначається за домовленістю між нотаріусом та громадянином або юридичною особою. Оплата додаткових послуг правового характеру, що надаються приватними нотаріусами і не належать до вчинюваної нотаріальної дії, провадиться за домовленістю сторін.
При цьому в законі немає жодних вказівок щодо того, як і в якому вигляді має здійснюватися оплата. Багато приватних нотаріусів сприймають це як карт-бланш на витискання грошей з населення під будь-яким приводом. При цьому існує велика ймовірність негласної картельної змови людей цієї професії.
Щоправда, чинним законом передбачено, що органи влади в регіонах можуть обмежувати апетити приватних нотаріусів. Але Україна настільки загрузла в корупції, що говорити про це якось несерйозно. Нотаріальні контори майже повсюдно стали суперелітним бізнесом, куди без великої протекції НЕ проштовхнешся. Комусь із можновладців не хочеться рубати гілку, на якій сидять їхні родичі й друзі, а інші просто не розуміють значення цієї сфери для життя людей.
Чи змінить ситуацію названий законопроект Кабміну, якщо його затвердить парламент? Не впевнений, і ось чому. Документом передбачається обмежити верхню і нижню межі тарифів. На перший погляд – розумно. Однак практика показує, що більшість надавачів послуг завжди прагне до верхньої межі цін, а не до нижньої. І наразі абсолютно незрозуміло, що буде взято за нижню межу. Якщо це будуть сьогоднішні ціни, то витрати населення на послуги нотаріусів можуть стрімко зрости.
Обмеження верхньої планки – справа, безумовно, потрібна. Але навіщо обмежувати нижню? Сьогодні сердобольні нотаріуси (а серед них чимало добрих людей) мають можливість допомагати важкохворим, людям похилого віку та малозабезпеченим громадянам з мінімальним прибутком. За наявності нижньої межі тарифів вони будуть позбавлені такого права. Кому це вигідно?
На сьогодні немає жодних підстав говорити, що влада хоча б спробує зменшити апетити приватних нотаріальних контор, посилити контроль за проходженням у них грошей. А найгірше те, що урядовий законопроект не передбачає заходів з розвитку державного сектору системи нотаріату до рівня, коли він зміг би конкурувати з приватним і відповідати потребам населення. Якщо в місті на сто приватних нотаріальних контор припадає одна державна, то у перших руки завжди будуть розв'язані. Треба просто дивитися правді у вічі.
Колись у в Україні (як і в будь-який інший частині колишнього СРСР) не було приватних нотаріальних контор. Державна система нотаріату слугувала непоганим джерелом поповнення бюджету. Правда, до нотаріусів в ті часи шикувалися великі черги. Замість відкривати додаткові контори, держава вдарилося в іншу крайність.
Розроблений Кабміном законопроект – це відкрилася можливість усунути дисбаланси в системі нотаріату України в цілому, а не тільки ввести якісь тарифні обмеження, до того ж не до кінця продумані. Питання в тому, чи турбуватиметься хтось із законодавців ситуацією у цій сфері. Якщо зміни в Законі України "Про нотаріат" обмежаться урядовими пропозиціями, і нардепи бездумно проштампують їх, то відбудеться, як кажуть, заміна шила на мило: істотного поліпшення в роботі нотаріусів не настане. Українці як платили, так і платитимуть їм за "стельовими" тарифами, а не встановленими законом. Просто для видимості основну частину оплати будуть стягувати за якісь надумані "додаткові послуги". Людям вчергове доведеться розщедрюватися, і держава від цього мало що виграє.