Закриття українських організацій – це ганьба для Росії, - Коротич

11:45, 30 січня 2011

Закриття українських організацій на території Росії – це ганьба для Росії, - вважає поет, прозаїк, публіцист, перекладач, лікар Віталій Коротич.

Про це він повідомив 28 січня в ефірі "Шустер live".

Коментуючи закриття українських громадських організацій у Росії та скандал довкола української бібліотеки в Москві, він зазначив: "Зараз усе, про що ми говоримо, зрощується в одну тему, - у тему виходу України із провінційності, виходу України із того глухого кутка, у який вона була загнана ще за радянських часів, коли півпровінційна, півпроцвітаюча вона була позбавлена нормальних контактів зі світом. Сьогодні ми повинні виходити на рівень світових вимог, світових законів, світових прагнень. Коли я говорю зараз про це, то говорю не тільки про Україну. Росія сьогодні показує жахливий зразок провінціалізації, йдеться зараз про те, що закриття української бібліотеки у Москві – це передусім страшний удар по самій Росії", – сказав Віталій Коротич.

Він наголосив: "Я був би щасливий, якби не українська інтелігенція тут, а російська інтелігенція збудилася і сказала, чому нас позбавляють український книжок, чому нас позбавляють української літератури... Нас роками, десятиліттями тримали збоку від світових процесів. Сьогодні ми повинні іти в світ і всі спроби відрізати на від нього повинні засуджуватись".

Він запевнив, що Україна на шляху своєї демократії пішла далі від Росії, мовляв, в Україні немає "отої суверенної демократії, під прапорами якої в Росії сьогодні робиться багато неподобства".

"Те, що в Росії було закрито деякі громадські організації, бібліотеку, ще раз підтверджує тезу "так жить нєльзя" і таким чином має вчитися, чого робити не можна. Росія прирікає себе, відрізаючи себе від світу", - сказав Коротич.

За його словами, в Україні на сьогодні є багато російських шкіл, російського навчання, в Росії ж немає українських шкіл.

"Та я вражаю, що людині з українським атестатом зрілості було б дуже важко в Росії. Але якби ми мали можливість слухати там українське радіо, телебачення, це так би вплинуло на волелюбні процеси в Росії, на зближення рівноправних народів!". – зауважив поет.

Крім того, Віталій Коротич відзначив, що знання про Україну "не є нагальною потребою в світі".

"Це жахливо. Треба розповідати про себе. Без України цей світ неповноцінний, але й ми неповноцінні, якщо не зможемо туди пронести свою культуру, цінності", - резюмував він.

Зазначимо, прем’єр-міністр України Микола Азаров заявляє, що Українська бібліотека в Москві функціонує в абсолютно робочому режимі, мовляв, інцидент повністю вичерпано.

Нагадаємо, 23 грудня 2010 року відділ боротьби з екстремізмом МВС РФ під час обшуку вилучив із Бібліотеки української літератури в Москві більш як 50 книг для проведення психолого-лінгвістичної експертизи. Працівники міліції в електронному каталозі набрали слово "націоналізм" і вилучили всі видання, в яких було виявлено це слово.

24 грудня посол України в РФ Володимир Єльченко повідомив, що книги з бібліотеки вилучено в рамках кримінальної справи за фактом розповсюдження екстремістської літератури. 26 грудня директор бібліотеки Наталія Шаріна повідомила, що після цього бібліотека опечатана й закрита. За її словами, 24 грудня в бібліотеці відбувся другий обшук, у результаті якого було вилучено жорсткі диски з комп`ютерів, а також читацькі квитки.

12 січня в Міністерстві закордонних справ України повідомили, що Бібліотека української літератури в Москві повністю відновила роботу в звичайному режимі. 13 січня міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров заявив, що МЗС Росії зацікавлене в роботі Бібліотеки української літератури в Москві. 14 січня у Бібліотеці української літератури в Москві відбувся третій обшук, у ході якого було вилучено сервер, директора побив співробітник міліції.

16 січня Надзвичайний і Повноважний Посол України в Російській Федерації В.Єльченко повідомив, що ситуацію навколо Бібліотеки української літератури у Москві буде остаточно врегульовано найближчим часом.

Бібліотека української літератури була створена постановою уряду Москви від 19 грудня 2000 року.