Генеральним директором «Укрзалізниці» став талановитий польський менеджер та гітарист рок-гурту «Chemia» Войцех Бальчун.
Номінаційний Комітет з призначень керівників державних компаній Міністерства економічного розвитку і торгівлі 12 квітня визначив Бальчуна переможцем конкурсу на посаду голови ПАТ «Українська залізниця».
Войцех Бальчун став відомим завдяки своїм радикальним реформам польського залізничного гіганта PKP Cargo – лідера вантажних перевезень у Польщі.
Коли Бальчун прийшов у PKP Cargo у 2008 році, там працювало 45 тис. осіб, збитки становили 178,8 млн злотих у рік (447 млн грн) а у 2007 році – 497,5 млн злотих (1,242 млрд грн). Компанія з року в рік погіршувала фінансові показники і вже була на межі катастрофи – не могла навіть платити за доступ до колій. На Бальчуна дивились як на самогубця, який не мав шансів щось змінити.
Однак скептики помилились. Після масштабної реструктуризації кількість працівників PKP Cargo скоротилась до 23 тис. При цьому масові звільнення не супроводжувались протестами – все вдалось залагодити більш-менш безболісно для людей.
Через три роки, у 2010, компанія дала перший прибуток. А у 2012 році чистий прибуток повністю модернізованої компанії становив 295,9 млн злотих. Після цього PKP Cargo вийшла зі своїми акціями на міжнародні фондові біржі і стала другою в Євросоюзі компанією з перевезення вантажів після Deutsche Bahn.
Після таких успішних реформ на залізниці Войцех Бальчун у 2012 році заявив про своє звільнення з компанії.
Бальчун також три роки працював головою спостережної ради ще одного польського транспортного гіганта – національної авіакомпанії LOT і зумів вивести її з кризового стану.
Бальчун закінчив університет у Катовіцах за спеціальністю «політологія». Був директором маркетингу і промоції Польської пошти, займав керівні посади у найбільшому банку Польщі – PKO Bank Polski. Упродовж 2005-2007 років очолював наглядову раду PKP. Після цього очолив вантажну компанію польської залізниці.
Войцех Бальчун, музикант. Фото PR24/MR
Однак це не все, що варто знати про 46-річного Войцеха Бальчуна. У Польщі його знають ще й як рок-музиканта, засновника і одного з лідерів гурту «Chemia» (українською – «Хімія»), де він грає із 2007 року. Він є автором пісень і гітаристом. Для Бальчуна музика – це не лише захоплення, а частина життя, така ж, як і робота на залізниці.
«Кожному чоловікові у середньому віці зриває дах. Один купує мотоцикл, інший – Porsche, третій починає годувати голубів, а я записую диски. Я є трохи фріком. Упродовж усього життя поєднував у собі дві суперечливі риси: був менеджером і грав на гітарі. Зрештою я зустрів на своєму шляху досвідченого музиканта Марка Ля Франка з гурту Bachman&Turner, це легенди 70-х років. Він сказав мені: «Довірся серцю». І я його послухав», - розповідає Бальчун.
Один із альбомів «Хімії» готували до випуску Марк Ля Франк і Ерік Мошер зі студії звукозапису Warehouse Studio, а також Тед Єнсен із Sterling Sound, який був відповідальний за випуски альобмів таких зірок як The Eagles, Soundgarden, Metallica, AC/DC, KISS, Billy Joel, Green Day, Eric Clapton та Foreigner.
«Все, що я роблю – це не результат розрахунку. Музика насамперед є невід'ємною частиною мого життя. Я визнаю, що наша кар'єра – «Хімії» – не розвивається так, як цього хотілося б, але я не можу уявити собі ситуацію, щоб залишити це. «Хімія» - це моя пристрасть, яка дає мені задоволення і щастя. Я не роблю музику для аплодисментів і нагород. Нагород маю багато, але вони представляють світ бізнесу. Я ніколи не шукав нагород. Це результат мого емоційного заангажування. Я завжди був чесний щодо своєї роботи і робив її максимальною самовіддачею. Це мій спосіб життя. Я не страждаю через відсутність мого імені у заголовках, тому що це ілюзія. І якщо хтось цим захоплюються, він втратив відчуття того, що робить. А в житті треба працювати із повною самовіддачею, працювати із хорошими людьми і отримувати від цього радість», - заявив Бальчун в одному зі своїх інтерв'ю.
«У бізнесі, найбільше задоволення у мене було від того, що я зміг створити таку команду, якій вдалось реструктуризувати компанію про яку говорили, що це неможливо зробити. PKP Cargo через кілька років дебютувала на фондовому ринку і є прикладом того, що це можливо зробити. Те ж саме в музиці. Ми запишемо альбом, і це очевидно, що кожен з нас хоче, щоб його послухали якомога більше людей. Цілком природно, що музика робиться для себе і для людей. Ми робимо музику для того, щоб вилити з себе той творчий фермент, щоб ми отримали радість від процесу творіння», - додав музикант.
Бальчун зізнається, що у PKP Cargo працював 24 години на добу і сім днів на тиждень.
«Я ніколи не вважав, що все знаю. І я увесь час вчився. Це теорія, що президент повинен мати загальне уявлення про все, а в деталях компанія буде працювати самостійно. Особливо під час реструктуризації необхідно знати ситуацію в деталях, щоб точно оцінити інформацію, яка доходить до нас. Я відвідував локомотивні депо, побував у багатьох місцях в Польщі. Переконуючи людей у тому, що треба реструктуризувати фірму, я побував там, де раніше був навіть директор того чи іншого закладу. Я розмовляв з працівниками базового рівня», - каже Бальчун.