Родина князів Острозьких – одні з найяскравіших представників української шляхти та магнатів XIV-XVII століть. Вони залишили по собі велику культурну спадщину, замки та славетні сторінки історії. Острозьких називали некоронованими королями Русі, їхні маєтки налічували сотню міст та понад тисячу сіл. Попри це, ці середньовічні магнати дбали не про власне збагачення, а вкладали великі кошти в освіту, книговидавництво, будували церкви, притулки та розвивали свої міста. Перший в Україні вищий навчальний заклад – Острозьку академію, один з найдавніших стародруків – Острозьку Біблію українці завдячують саме цьому роду.
Костянтин Острозький був тогочасним головнокомандувачем війська Великого князівства Литовського – великим гетьманом. Успішний полководець виграв більшість своїх битв, завдав нищівної поразки московському війську під Оршею (сучасна Білорусь) 8 вересня 1514 року. Цього їхні нащадки не забули і вже в радянські часи підірвали Успенський храм Києво-Печерської лаври, де був похований Костянтин Острозький.
У багатьох містах і селах залишились лише руїни замків Острозьких – Турів (Білорусь), Тарнув (Польща), Степань (Рівненщина), Ізяслав, Красилів і Полонне на Хмельниччині. На території теперішньої Польщі досі стоять окремі маєтки, які належали цьому княжому роду. Але ми зосередимось на збережених фортецях в Україні. Зараз їх намагаються відроджувати і розвивати при них культурно-туристичні осередки, в яких розповідають гостям про славетних меценатів.
Острог
Родове гніздо князів – місто Острог на Волині. Острозький замок – це однобаштова фортеця, яку знизу підпирають величезні і могутні контрфорси. Цю найдавнішу Муровану вежу збудував ще в XIV ст. Данило Острозький. Товщина стін Мурованої вежі місцями 2,6 м. У її підвалі зберігали запаси пороху, їжі, облаштували колодязь. Вище була велика зала для урочистих подій, прийому гостей, верхній поверх займали житлові кімнати. Раніше ця вежа з’єднувалася критою галереєю з Богоявленською церквою. Впродовж наступних століть могутню фортецю перебудовували. Там відбулося багато важливих подій української історії, приймалися ключові рішення. Зараз у Мурованій вежі працює краєзнавчий музей.
Луцька брама в Острозі є рідкісним зразком оборонної споруди – барбакана, який поєднував функції в’їзних воріт та оборонної вежі. Згодом на ній добудували декоративний ренесансний аттик, який характерний для всіх замків Острозьких. У наші часи там працює Музей книги та друкарства. Цікавою є також Татарська вежа. Її зруйновану частину реконструювали за допомогою каркасу з сітки. Нова локація отримала назву «Культурний Барбакан».
Костянтин Острозький на честь перемоги над московським військом збудував дві церкви у Вільнюсі, згодом біля Острозького замку Богоявленську церкву. Трофейні бронзові гармати московитів привезли до Кракова і за наказом короля переплавили їх на дзвін Сигізмунда, який досі є на дзвіниці вавельського костелу.
Його син Василь Костянтин Острозький збудував в Острозі академію, куди запросив працювати найвидатніших науковців. Це був перший вищий навчальний заклад у східній Європі. Її закінчив Петро Конашевич-Сагайдачний та інші відомі діячі того часу. А український першодрукар Іван Федоров видавав там перші книжки. Острозька Біблія була надрукована давньоукраїнською мовою.
Межиріч
Село Межиріч належало Федору Острозькому. Тут він звів свій замок. На його території спорудили першу, дерев’яну, церкву Святої Трійці. 1523 року завдяки фундації князя Костянтина Острозького храм перебудували на мурований у стилі руської архітектури і готики. Наступний власник села Януш Острозький, внук Костянтина, перейшов у католицизм. Він перебудовує замок на францисканський монастир. У наступні століття храму і монастирю додали оборонних рис.
В монастирі зберігають ікону «Богородиця Одигітрія» XV-XVI ст., яку подарував Костянтин Острозький. Зараз монастир належить УПЦ МП, яка вважає розписи храму XVI ст. «неканонічними». Однак пізніші розписи російського художника Васнєцова ченців цілком влаштовують. Вони роблять самовільні будівельні роботи у пам’ятці архітектури, через що були відкриті кримінальні провадження.
Від замку там збереглася в’їзна брама і величезна піч XVII ст., яка призначалася для обігріву замкової сторожі та топлення смоли.
Дубно
Перші дерев’яно-земляні укріплення Дубенського замку збудував ще в кінці XIV князь Федір. Кам’яну фортецю спорудив у 1492 році князь Костянтин. Її захищали глибокі рови, наповнені водою, та бастіони. Ще через два століття Януш Острозький додав будівлі ренесансних рис. Замок має просторі підземелля, в яких на випадок облоги зберігали запаси і ховалися від небезпеки люди. Зброю виготовляли у власній ливарній майстерні. На території є два палаци. Саме Дубенський замок згадується у творі Гоголя «Тарас Бульба».
Зараз цим маєтком опікується заповідник, там є музей, 3D кінотеатр, у підземеллі – експозиція знарядь тортур, відбуваються культурні події, фестивалі.
Новоград-Волинський
Місто Звягель (яке російська імператриця перейменувала на Новоград-Волинський і який досі чомусь не декомунізували) з XVI ст. став ще однією резиденцією Острозьких. Вони збудували свій замок над річкою Случ, на місці руського міста, яке за непокору спалив князь Данило Галицький. Костянтин Острозький особисто заклав перший камінь замку. Через кілька століть його мур розібрали на будівництво костелу. Зараз від колишньої могутньої фортеці залишилась частина оборонної стіни, бастея і реконструйована вежа.
Старокостянтинів
Нову назву давньому руському поселенню Колищенці дав його власник Костянтин-Василь Острозький. З маленького села він розвинув його у місто з магдебурзьким правом, збудував тут п’ять церков, монастир, замок у мальовничій місцевості над річками Случ та Ікопоть. Ним він доповнив оборонну лінію укріплень Волині проти ворожих нападів. Ансамбль замку налічує житловий палац, оборонну вежу, в’їзну браму, домову церкву. Зараз у замку музей.
Старе Село
Замок у Старому Селі на Львівщині збудував Василь-Костянтин Острозький у XVI ст. П’ятикутну споруду з шістьма вежами, ймовірно, проектував відомий львівський архітектор італійського походження Амброзій Прихильний. Замок з каменю і цегли був оборонною фортецею, яку не могли здобути ні козаки, ні турки. Він займав 2 га. На території була каплиця і триповерховий палац, а також господарський будинок. В одній з веж розмістили арсенал. Владислав Домінік Заславський-Острозький перебудував замок і увічнив на його фасаді своє ім’я. Наступні власники замку зробили у ньому броварню, що спровокувало руйнацію. Вже у наші часи замок пробували брати у концесію, але орендар нічого у ньому не робив. Тому залишки стін в аварійному стані.
Зараз ці міста об’єднали у віртуальному туристичному маршруті спадщини Острозьких. Також розроблено мобільний додаток OSTVR з квестами, які допоможуть вивчати історію княжої родини в інтерактивному форматі.