Село Буданів на Тернопільщині заснували у XVI ст. шляхтичі Будзановські. Хоча пізніші легенди твердять, що назва походить від овечого сиру – будз. Село на березі річки Серет звалося Будзанів аж до приходу «червоних визволителів». Найвеличнішою пам’яткою тут є замок, що згодом став монастирем і костелом, а потім – і лікарнею.
Перший замок на пагорбі тут був дерев’яний, а у XVII столітті його збудували з каменю. Його тричі штурмували козаки під час національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького 1648-1653 років.
«Укріплення були пристосовані до багаторівневої системи оборони: у веж було 4 оборонні яруси, біля стін – не менше двох. У стінах та вежах замку були влаштовані бійниці. Всередині, вздовж оборонного периметра, двір замку був забудований житловими та господарськими спорудами, що примикали до оборонних стін твердині. Була видовбана глибока криниця», – розповідають про архітектуру твердині на сайті Zamki-kreposti.
Турецько-татарські війська під командуванням паші Ібрагіма Шишмана в 1675 році знищили замок Будзанова вщент. Краєзнавець Тарас Палков у путівнику «Замки Тернопілля» пише, що загиблих оборонців замку поховали на сусідній горі Погибниця. Там є 79 могил, на одній встановлений камінь з написом «Тут, в тому місці, Погибницею званому, спочивають оборонці від турків і татарів 1675 р».
«Згідно з переказом, турки йшли з-під Теребовлі на Будзанів. Люди з містечка сховалися в замку. Однак біля мосту вночі з’явилась жінка з дитиною. Вона попросила, щоб її впустили в замок або хоча б дитину. Ворог був ще далеко, тому вирішили відчинити браму... Це була пастка: через відчинені ворота до замку вдерлися турки. У жорстокій січі загинули всі оборонці замку. Потім їх поховали на пустирі», – переказує місцеві легенди Тарас Палков.
Після цього замок вже не відбудовували. 1765 року за кошти Євстахія Потоцького частину замкових мурів пристосували для барокового костелу. Його вівтарну і вхідну частини облаштували з двох веж. У XIX ст. в частині замкових споруд створили монастир Сестер Милосердя. Черниці влаштували там шпиталь, що працює і донині як психіатрична лікарня.
Із колишньої оборонної фортеці у Буданові збереглися дві вежі з бійницями та частина мурів. Костел потрохи відновлює римо-католицька громада.