Невеличке село Окопи на Тернопільщині вже у своїй назві має мілітарну тему. У період частих нападів турків на Поділля на березі Дністра заклали фортецю. Вона мала стратегічне значення – оберігала підступи до Кам’янця-Подільського. Розповідаємо її історію.
Село Окопи розташоване наче на півострові: у тому місці Збруч впадає у Дністер, а вигини річок забезпечували додатковий захист. Ця місцевість завжди була прикордонням. Для оборони і спостереження король Речі Посполитої Ян ІІІ Собеський звелів там звести фортецю.
Замок почали будувати 1692 року на місці давньоруського городища на горі Трійця, спочатку його називали технічно «Окопи гори і Трійці – Блокада Кам’янця». Потім спростили до Окопів Святої Трійці. Тоді ж там спорудили і костел з однойменною назвою.
Замок Окопів Святої Трійці спроєктував архітектор з Нідерландів Тільман ван Гамерен. Будівництво замку контролювали коронний гетьман Ян Яблоновський і київський воєвода Мартин Контський. Впродовж шести тижнів там насипали вали та окопи, незважаючи на перешкоди турків. Тоді частина Поділля була під османською окупацією, і цей замок фактично блокував підступи до Кам’янця-Подільського.
На сторінці Географічного словника Польського королівства зазначають, що комендантом призначили полковника аркабузирів Міхала Брандта, а Якуба Калиновського – командиром гарнізону, який налічував 4000 солдатів. Вахта тривала 6 місяців, після чого вояків міняли на інших.
Залога фортеці не лише спостерігала з веж, але й робила вилазки. Вояки нападали на турецькі обози в околицях Кам’янця, брали полонених, перешкоджали постачанню провіанту османам.
1700 року фортецю зробили містом, надавши магдебурзьке право. Коли турки відійшли з Поділля, замок в Окопах втратив своє оборонне призначення. 1769 року за нього ще воювали під час Барської конфедерації.
Вигляд брам на початку XX ст. (фото з «Мандрівок старим кордоном»)
За часів Австро-Угорщини замок вже був дуже пошкоджений. У міжвоєнний період там вартували прикордонники, а фортечна брама стала митницею. Втім, кам’яна фортеця і далі занепадала з плином часу. Ще одне військо, яке проходило через Окопи, була Українська галицька армія, яку командант Осип Микитка перевів через Збруч у напрямку Кам’янця на допомогу військам УНР.
Через Окопи пролягав кордон між Австро-Угорщиною і Російською імперією, потім Збруч розділяв Польщу з СРСР, а Дністер – з Румунією. А нині це межа трьох українських областей – Тернопільської, Хмельницької і Чернівецької. У 2002 році в Окопах встановили пам’ятний знак «Півень, що на три держави піяв».
Сучасник стан будівель фортеці (фото з Вікіпедії)
До сьогодні на скелястій горі збереглися рештки оглядової вежі, Львівська і Кам’янецька брами. Зараз поруч з історичними каменюками там можна помилуватися панорамою річки. Поруч розташована пам’ятка природи – Силурійські відклади, а довколишня територія належить до регіонального ландшафтного парку «Дністровський каньйон». До слова, свого часу археологи виявили біля Окопів пам’ятки трипільців, які любили селитися в долині Дністра.