Запорозькі козаки давали прочухана багатьом ворогам. Але виникають сумніви, як правильно писати цей прикметник: запорозькі чи, може, запорожські. Оскільки слово утворене від топоніма Запорожжя. Правильну відповідь читаємо у чинному правописі.
Щоб не сумніватися, яка приголосна маєте там стояти, треба запамʼятати три правила. Коли ми утворюємо прикметник від іменника, додаючи суфікс -ськ, звертаємо увагу на останню приголосну іменника.
- Якщо іменник закінчується на к, ч, ц, то при утворенні прикметника суфікс буде -цьк:
- козак – козацький;
- ткач – ткацький;
- стрілець – стрілецький.
- Іменники з останньою приголосною г, ж, з мають суфікс -зьк:
- Прага – празький;
- Запоріжжя – запорізький;
Виняток: герцог – герцогський.
- Іменники з останньою приголосною х, ш, с мають суфікс -ськ:
- волох – волоський;
- товариш – товариський.
Виняток: шах – шахський і Цюрих – цюрихський.
Тому правильна відповідь на питання – запорізький (якщо стосується міста) або запорозький (якщо стосується козаків чи території).