Основні зміни до Конституції України в частинах, що стосуються виборів та місцевого самоврядування, з ініціативи Львівської обласної організації «Комітет виборців України» були винесені на обговорення, що відбулось 29 вересня, – повідомляє кореспондент ZAXID.NET .
На розгляд експертів та лідерів політичних партій було представлено три офіційні проекти змін до Основного закону: "Народна Конституція" Віктора Ющенка, проекти Анатолія Гриценка та ВО "Свобода". Що стосується проекту БЮТ, котрий теж частково розглядали, то експерти не вважають його офіційним, адже він існує лише в Інтернет-версії.
У запропонованих проектах експерти відзначають ряд позитивних тенденцій, що стосуються розділення у часі, організації та проведення виборів різних рівнів, зменшення вдвічі потрібної кількості голосів підтримки виборців у питаннях проведення референдуму, уточнення спектру питань, які можуть чи не можуть бути вирішені у межах референдумів та вибори за відкритими списками. Водночас політологи не заперечують, що деякі пункти нових проектів не позбавлені популізму.
"До президентських виборів втілити проект Віктора Ющенка не вдасться, - зазначив представник партії "Наша Україна" Олесь Старовойт, - однак слід акцентувати на кількох властивих лише йому особливостях. У ньому чітко окреслюється поняття "територіальної громади" та підкреслене розуміння того, що депутатом такої громади може бути лише її мешканець. Крім того, зникає поняття "селище", натомість водиться поняття "містечко", що може змінити баланс міського та сільського населення. Що стосується формування влади, то, згідно з проектом, територіальна влада формуватиметься на мажоритарній основі, тобто не за партійною належністю, а за професійною ознакою. Верховна Рада буде формуватися за двопалатним принципом: нижня палата - за відкритими списками, а верхня – за мажоритарною ознакою. Це запропоновано, аби всі території мали своїх представників, безвідносно до того, яка політична сила переможе на виборах".
"Я схильний вважати, що запропонований проект є радше новою редакцією Конституції, а не змінами до неї, - зазначив експерт-політолог Юрій Шведа. - Аналізуючи запропоновані нововведення, вважаю очевидним відхід від парламентсько-президентської та перехід до нової форми правління, а запропонована ідея про двопалатний парламент та пропорційні вибори сприяє збільшенню повноважень інституту президента, що є неефективним з позиції влади. Тож говорити про те, що з прийняттям нової Конституції боротьба між інститутами влади не зникне, не варто".