Днями начальник УМВС у Донецькій області В’ячеслав Аброськін оприлюднив фотографії самопроголошених міністрів так званої «ДНР», яких оголошено у розшук.
«Незважаючи на постійні «кадрові перестановки», «арешти в молодій республіці», ми встигаємо документувати злочинну діяльність «міністрів» та інших зрадників», - зазначив В’ячеслав Аброськін.
Зрозуміло, що культура аж ніяк не є пріоритетом на території, яка знаходиться під контролем терористів, але цікавить та швидкість, з якою весільний тамада скочив відразу у «міністри».
Отже, за даними УМВС у Донецькій області, нинішнім міністром культури «ДНР» є колишній соліст Донецької філармонії Олександр Парецький.
Свого часу він брав участь у «культурно-іміджевих та патріотичних акціях, таких як "Донеччино, тобі мої пісні та почуття" (2010), " Україно, моя любов! "(2011), "Потяг Перемоги"(2013) та ін.», - йшлося на сайті Донецької обласної філармонії.
Крім того Парецький підробляв у ролі тамади, конферансьє, ведучого корпоративів та дитячих свят. Коронною роллю для артиста був образ кота Базіліо.
Сайт Cultprostir, розповідаючи про «міністра», процитував одне із оголошень: «має привабливу зовнішність; старше покоління порівнює його з Магомаєвим; одягнений у гарний костюм».
«На посту в «кабміні» Парецький перетворився на пересічного бюрократа – не вельми відсвічуючи, займається звичайною чиновницькою рутиною: разом з профспілковими діячами вирішує питання соцзахисту працівників культури, відвідує культурні заходи, приймає «творчі делегації заслужених артистів Росії», - розповідає Cultprostir.
Парецький зміг обійняти свою посаду в «кабміні» після того, як попередній міністр, Юрій Лекстутес, був заарештований «прокуратурою ДНР» за те, що разом із террористами відібрав службові автомобілі у Донецького музично-драматичного театру, Донецького театру опери та балету, а також ансамблю пісні і танцю «Донбас».
За останніми данними, він перебуває «у підвалі» колишніх соратників. Можливо, мова мала би йти не лише про автомобілі, але і про інші цінності, адже свою «урядову» кар'єру «міністр» розпочав із інвентаризації культурних цінностей. Також саме Лекстутес звернувся до композиторів та поетів Росії з проханням написати для «ДНР» гімн.
Цікаво, що Лекстутес також числиться ще й рядовим бійцем батальйону «Восток».
Як повідомила газета «Факти», екс-«міністр» свого часу сидів у в'язниці «Востока», щоправда, мав вільний вихід в місто. Також він допитував українських полонених.
Незвичайне поєднання посад «міністр» пояснив тим, що ставши бійцем, отримав можливість носити зброю.
У планах на 2015 рік у Юрія Лекстутеса було проведення міжнародного донецького кінофестивалю, створення кіностудії і запуск спільно з Нікітою Михалковим документального телесеріалу про «героїчне» життя в умовах війни.
Схоже, це так і залишиться у планах. Про життя Лекстутеса до війни відомостей знайти не вдалося.
А от першим «міністром» у «ДНР» була модельєр Наталія Вороніна. Проте пробула на «посаді» вона лише декілька днів. Власниця бутіка у Донецьку заявила, що «міністром» її зробили без її згоди. Натомість жінка встигла розповісти про те, що вона «проти свавілля київської хунти». Натомість вона вважає, що обійняти посаду міністра їй заважає вік. «Я ще не в тому віці, щоб займати такі посади», - заявила Вороніна.
Зараз «міміміністр», як встигли охрестити Вороніну соцмережі за час її короткого «правління», очолює у Донецьку модний дім свого імені.
Щодо «ЛНР», то тут «каркаломну» кар’єру вдалося зробити простій шкільній вчительці Лесі Лаптєвій. Її посада називається гучніше, ніж у сусідів: «міністр освіти, науки, культури та релігії».
Лаптєва до того працювала завучем загальноосвітньої школи у м. Краснодоні. На посаді відзначилася, зокрема тим, що наказала адміністраціям дитячих оздоровчих закладів підконтрольних Україні територій Луганської області віддати в казну «ЛНР» всі гроші, перераховані їм з українського бюджету.
Також, як повідомляє Cultprostir, вона стала відомою ще і купівлею коштовного хутра, захопленням житла луганських чиновників (за інформацією місцевих ЗМІ, Лаптєва проживає в особняку екс-губернатора Олександра Антипова), віджиманням приміщення луганської єврейської громади, кадровим конфліктом із колективом Луганського Національного Університету, ректора якого вона звільнила, призначивши на цю посаду людину без вищої освіти.
До того ж, знімала одного із чергових ректорів вона у супроводі автоматників. Саме це згодом і призвело до її «відставки». За повідомленням УНІАН від червня цього року, подальша доля Лаптєвої склалась очікувано драматично. Екс-«міністр», яка втекла з викраденими грошима, була затримана на території Росії і доставлена в Луганськ. Зараз Лаптєва перебуває «під слідством». Також, за неперевіреною інформацією, Лаптєву сильно б'ють колишні однодумці.
30 грудня 2014 року на її місце призначили екс-директора Луганського музично-драматичного театру Оксану Кокоткіну. За її ж словами, вона зосередилась на вихованні молоді.
Під таким вихованням Кокоткіна розуміє святкування 7-го листопада, концерти Кобзона, зустрічі з ветеранами, гру «Зарниця».
Щодо сумнозвісної Ірини Філатової, яку ЗМІ називали «міністром культури», то насправді, згідно із дослідженням Cultprostir, вона ніколи не обіймала цієї посади.
Виглядає, що в обох «республіках» «міністрів с большой дорогі» змінили тихі чиновники, які впевнено взяли курс на радянське минуле.
Згадаємо до слова, що 2015 рік в «ЛНР» оголошено роком духовності.