Заступник Авакова звинуватив Порошенка у «провокаціях під Офісом президента»

За словами Геращенка, 20 березня була «точно не мирна акція», а розгром майна Офісу президента є «провокацією»

08:31, 21 березня 2021

Заступник міністра внутрішніх справ Арсена Авакова Антон Геращенко називає акцію за звільнення Сергія Стерненка, яка відбулась 20 березня, «провокацією» і звинувачує в ній Петра Порошенка. Про це він заявив в ефірі «Радіо Свобода».

Геращенко наголосив, що «це точно не мирна акція», розгром майна Офісу президента є провокацією, а учасників акції треба розділяти на дві частини – мирні мітингарі та, власне, провокатори.

Також Геращенко зазначив, що більшість мітингувальників – «чесні люди, які спокійно себе ведуть».

«Але є декілька десятків осіб, дії яких зафіксовані на відео з різних ракурсів, які будуть нести відповідальність за хуліганські дії, за псування державного майна, за розбите скло. Мирні мітингувальники можуть висловлювати свою думку, як і гарантує Конституція», – сказав Геращенко.

На запитання, хто ж є винуватцем провокацій, він відповів: «Зацікавленою особою є Петро Олексійович Порошенко, це моя особиста думка. Що гірше, то краще для Порошенка».

Після цих його слів незгоду з ними висловила громадська активістка і співорганізаторка акції Марина Хромих. Вона звинуватила в замовленні провокацій і насильства на акції міністра внутрішніх справ Арсена Авакова.

«Замовником акції є Арсен Аваков. Як тільки звільнять Авакова, запрацюють нормально суди, всі акції протесту припиняться, розпочнеться нормальний діалог… Організатори не планували малювання стін і розбивання шибок», – заявила вона.

«Європейська солідарність» вже заявила, що сподівається від представників чинної влади отримати вибачення і спростування нібито причетності лідера їхньої партії Петра Порошенка до подій під Офісом президента.

Нагадаємо, увечері 20 березня декілька сотень людей влаштували акцію на підтримку Сергія Стерненка біля будівлі Офісу президента.

Акцію під назвою «Не чуєш? Побачиш» приурочили до дня народження Стерненка, якому 20 березня виповнилося 26 років.

Кілька тисяч учасників акції вимагали відпустити політв'язнів, у тому числі Сергія Стерненка, а також звільнити генеральну прокурорку Ірину Венедіктову та міністра внутрішніх справ Арсена Авакова.

Вже через кілька хвилин після початку акції, будівлю Офісу президента закидали фаєрами, облили червоною фарбою та розписали гаслами «Свободу політв'язням» і «Аваков – чорт». Частина піротехніки летіла у сторону поліції.

Через деякий час активісти спробували підпалити будівлю – спалахнула табличка на вході до будівлі.

Хто такий Сергій Стерненко і чому суд над ним так обурив українців

Сергій Стерненко – одеський громадський активіст, активний учасник Революціїї Гідності. У 2014 році очолив одеський осередок «Правого сектору», був учасником сутичок в Одесі 2 травня 2014 року.

Також брав участь у протестах проти забудови Літнього театру Одеси, боровся з будівельною мафією міста, зривав концерти проросійських поп-зірок, разом зі своїми соратниками затримував місцевих торговців наркотиками.

Згодом він став активним критиком місцевої влади Одеси та дій поліції. На акціях і пресконференціях він говорив про жорсткі дії місцевих правоохоронців, відсутність реформ і проблеми із незаконною забудовою.

У 2018 році на нього було вчинено три замахи. Під час останнього його порізали ножем. Але Стерненко і сам смертельно поранив одного з нападників – Івана Кузнєцова. Другий учасник нападу Андрій Ісайкул згодом втік з України.

В замовленні нападів Стерненко звинувачує мера Одеси Геннадія Труханова. Стерненко також неодноразово заявляв про тиск на слідство у цій справі з боку міністра внутрішніх справ України Арсена Авакова та генеральної прокурорки Ірини Венедіктової.

Ще одна справа стосується викрадення Сергія Щербича – новообраного депутата Комінтернівської райради. Саме за цією справо Стерненко отримав 7 років в'язинці.

Щербич був членом проросійської партії «Родіна», лідер якої Ігор Марков з 2014 року перебуває за межами України та періодично з'являється на російському телебаченні.

Пізніше Щербич приєднався до політсили мера Одеси Геннадія Труханова «Довіряй справам» й донедавна значився як помічник депутата Верховної Ради попереднього скликання від групи "Відродження" Олександра Пресмана. Щербичу також часто приписують організацію «тітушок» для Антимайдану.

Хоча Сергій Щербич звернувся до поліції одразу й на наступний день, за даними справи, впізнав серед нападників Стерненка та Демчука, однак лише через п'ять місяців їх публічно назвали фігурантами справи, а у Сергія Стерненка пройшов обшук, який виявив стартовий пістолет.

З 2016 року справу розглядав суд, але самий розгляд проходив дуже повільно – через постійні неявки Шербича. За цей час минув строк давності за статтею обвинувачення про викрадення – 5 років минули у 2020-му.

Обтяжувальною обставиною для продовження розгляду справи, на думку суду, стало те, що напад на потерпілого був пов'язаний з його «службовим та громадським обов'язком« (адже мова йшла про депутатський мандат) та негативне ставлення Стерненка до ідеології і партійності Щербича.

Справа викликала широкий суспільний резонанс. У Києві та ще у десятках міст України відбулися акції на підтримку одесита. Стерненка підтримали представники націоналістичної організації «Національний корпус» та громадська ініціатива «Хто замовив Катю Гандзюк?».

Разом з тим, Стерненка вимагають притягнути до відповідальності політики часів Віктора Януковича: Андрій Портнов та Олена Лукаш та народні депутати від «Опозиційної платформи - За життя» Ілля Кива і Вадим Рабинович, від «Слуги народу» – Максим Бужанський та Олександр Дубинський.

Сам Стерненко вважає справу політично вмотивованою. Захист Стерненка наполягає на тому, що при розгляді справи проти активіста допустили низку порушень, а також враховували докази, які закон забороняє брати до уваги (зокрема щодо пістолету).