Упродовж чотирьох днів, з 7-го по 10-те жовтня, у Львові тривав онлайн-Форум «13-й Екуменічний соціальний тиждень» присвячений темі: «Почути крик землі: інтегральна екологія в дії». Учасники з різних середовищ: Церкви та релігійних інституцій, закладів освіти, бізнесу, журналістики, соціальної роботи, державних структур та громадських організацій зібралися разом, ділилися досвідом та пропонували шляхи розв'язання екологічних проблем. Ініціював та організував Форум Інститут Екуменічних студій Українського католицького університету у партнерстві із Фондом Конрада Аденауера в Україні. Задля безпеки учасників, у час пандемії COVID-19, заходи відбувалися в онлайн на платформі Zoom, а також транслювалися через Facebook та Youtube.
Під час 13-го Екуменічного соціального тижня відбулося 17 подій, на яких змогли виступити понад 80 спікерів із восьми країн (Україна, Німеччина, Франція, Греція, США, Австрія, Ватикан, Канада).
Учасників привітали Вселенський Патріарх Варфоломій, Глава УГКЦ Блаженніший Святослав та президент УКУ Митрополит Борис Ґудзяк.
Участь у самому Форумі взяли: Кардинал Пітер Тарксон, префект Дикастерії служіння цілісному людському розвиткові, отець доктор Джон Хрисавгіс, радник Вселенського Патріарха з екологічних питань, доктор Володимир Шеремета, голова Бюро з питань екології Української греко-католицької Церкви, доктор Світлана Романко, керуюча директорка Міжнародної організації 350.org у регіоні країн Східної Європи, Кавказу та Центральної Азії, доктор Зіновій Свереда, експерт Української кооперативної федерації, доктор Фабіен Револ, директор Міждисциплінарного центру етики та співдиректор дослідницької лабораторії з інтегрального розвитку, екології та етики Католицького університету Ліона, доктор Маркус Фогт, професор соціально-суспільної етики в Університеті Людвіга-Максиміліана в Мюнхені та інші відомі богослови й громадські діячі.
Духовенство та богослови про екологічні виклики та їх подолання
Префект Дикастерії служіння цілісному людському розвиткові Кардинал Пітер Тарксон під час заходів проаналізував вчення одразу трьох пап щодо питань екології: Івана Павла ІІ, Бенедикта XVI та папи Франциска, а також закликав кожного поводитися відповідально, щоб врятувати планету.
«Ми маємо бути чесними й не приховувати фактів заради зиску. Ми повинні ввійти у вартісний діалог на світовому рівні, щоб усі могли зробити свій внесок у спасіння природи. Нам потрібно розвивати чутливість до природи, щоб могти слухати й чути, як природа закликає нас поклонятися Богові, Який усе створив», – наголосив богослов і висловив думку про те, що для зміни екології, потрібна нова форма мислення, нова мудрість і нова наука.
«Для того, щоб змінитися, потрібно змінити свої погляди, ставлення і практику. Ми повинні жити з меншими потребами, бо баланс планети порушений. Просто сказати собі: «Ні!». В цьому захована суть проблеми. Виклик у тому, як жити так, щоб бути промоутером гармонії, а не хаосу?», – запропонував радник Вселенського Патріарха з екологічних питань о. д-р Джон Хрисавгіс.
Учасники Форуму мали нагоду дізнатися і про погляд мусульман на екологічні питання.
«Іслам категорично забороняє неощадливість, коли людина бездумно використовує те, що дав Господь. Людина є халіфом на Землі. Від імені Володаря вона користується тим, що їй надали у користування. Тому повинна мудро використовувати свою владу, щоб Господь був задоволений», – пояснив Шейх Саїд Ісмагілов, муфтій Духовного управління мусульман України «УММА».
«Якщо Церква за щось серйозно візьметься, то може досягти певного успіху. На разі в Україні церкви втішаються великим авторитетом — тож можуть і повинні використовувати його для розв'язання суспільних питань. Довкілля вже стало темою, в рамках якої богослови й духовенство спонукають віруючих людей брати до уваги екологічні виклики. Церкви вже багато чого роблять: від закликів не купувати пластикових вінків до критики спалювання трави. Але потрібно щось більше: потрібно щоб у свідомості людей піклування про природу, економія ресурсів, здоровий спосіб життя сприймалися як прямі наслідки віри в Бога, який дав нам цю прекрасну планету, щоб ми були її садівниками», – переконаний директор Інституту екуменічних студій доктор Павло Смицнюк.
А що кажуть освітяни та журналісти?
Один із заходів Форуму був присвячений формуванню екосвідомості. Учасники зійшлися в думці, що екологічна свідомість – основний інструмент покращення стану довкілля та здоров'я суспільства, а для її формування потрібно вести обов'язкову та послідовну просвітницьку діяльність серед дітей та молоді.
«Відновлення базових екологічних знань і освіти, яка буде формувати екологічну свідомість ми пропонуємо не через введення предмету «екологія», а формуючи такі предмети як «екологічна культура» або «формування екосвідомості». Також, дуже важливу роль в освіті дорослого населення, на мою думку, має Церква. Заборона використовувати пластик на цвинтарях, уже дала дуже дієві результати. Але інтенсивність такої екоосвітньої роботи священиків із населенням треба підвищувати», – наголосила Ірина Койнова, кандидатка географічних наук, доцентка кафедри раціонального використання природних ресурсів і охорони природи географічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка.
Обговорювали в часі онлайн-Форуму і роль журналістів у розв'язанні екологічних питань. Зокрема журналістка Мар'яна Вербовська порекомендувала колегам при роботі над матеріалом висвітлювати тему екології через призму історій людей та звертати увагу на правильне застосування термінів.
Львів готовий до змін клімату?
В часі 13-го Екуменічного соціального тижня запропонували й конкретні ініціативи щодо озеленення Львова, побудови «зеленого» каркасу в місті та адаптації до змін клімату.
За словами Олександри Сладкової, керівниці Управління екології та природних ресурсів Департаменту містобудування Львівської міської ради, Львів історично має вдале розташування та ще з 18-19 століть місто оточували парки.
«Якщо ми подивимось на карту Львова, то побачимо, що зелені зони замикаються у кільце, але є ділянки між парками, де звичайні вулиці», – пояснила вона. Тому, на думку чиновниці, необхідно зробити зручні переходи в парки, обладнати вулиці зеленими насадженнями.
А еколог та голова громадської організації «Плато» Микола Рябика розповів, що одним із природньо-орієнтованих рішень, які можуть адаптувати місто до кліматичних змін, може бути озеленення дахів або зелені фасади будівель. Також дренажі, дощові садки та канави можуть врятувати міста від посухи. Активіст переконує, що різнотрав'я та відмова від створення газонів покращує якість повітря в місті.
Екологічні тренди та ініціативи серед бізнесу
Спікери форуму розповідали й про успішні кейси бізнесу у реалізації екопроєктів, зокрема щодо сортування відходів, що є особливо актуальним для Львова. Поділились, з якими викликами стикнулись в процесі запуску системи селективного збору відходів від закладів харчування у Львові та яких досягли успіхів, які переваги отримує готель, що долучається до європейської моделі поводження з відходами, та що таке «нуль відходів» у сфері гостинності.
Зокрема, Тарас Маселко, керівник PR-відділу Холдингу емоцій «!FEST» наголосив, що готовність сортувати й готовність інфраструктури це приймати мають бути на одному рівні.
Досвідом впровадження екоініціатив ділилися і Надія Шлапак, співвласниця та маркетинг-директорка мережі Kredens cafe. Кав'ярні Креденсу впроваджують їх поступово, часто в ігровій формі.
«На одному з корпоративів ми оголосили екорік. Неможливо змусити співробітників ні до чого, але можливо змотивувати. Тому ми запропонували своїм працівникам вчитись. Почали бавитись, наприклад клеїти наклейки «вимкни» на вимикачі», – розповіла Надія.
А от учасники заходу «Як бізнесу бути екологічно чутливим і успішним: карантинні можливості» переконані у тому, що у світі набирає все більше обертів тенденція серед людей цікавитися і замислюватися, як виготовлений продукт.
«Попит на екологічні продукти є, але він у глобальному масштабі ще не такий потужний. І має нішевий, локальний характер. Адже, зрештою, перемагає цінова політика й зручність. А споживач повинен зрозуміти, що за екологічний продукт – треба платити», – зазначив Влодко Хіцяк з Львівської бізнес-школи. Він також зауважив, що вплив на довкілля залежить не лише від того, як продукція виробляється, а й також як її пакують та доставляють.
«Зелені» старти для дорослих і дітей
Завдяки праці у соціальній сфері теж є можливість допомагати довкіллю, зокрема у Львові цим займається Спільнота взаємодопомоги «Емаус – Оселя».
« Ми впроваджуємо циркулярну економіку, яка досі не розвинута в нашій країні, здаємо макулатуру, пластик, бавовну, джинс. А ще – зменшуємо кількість відходів та здаємо різну сировину на переробку», – розповіла Наталія Саноцька, заступниця голови спільноти «Емаус – Оселя».
На думку Христини Яреми співзасновниці компанії екологічної косметики та засобів догляду «Dotyk.zw» в Україні потрібно масово впроваджувати поняття «зеленої» школи.
«Це коли на кожному уроці постійно наголошують про зв'язок людини та природи, учні мають здорове харчування, з ними проводять уроки на вулиці, вони саджають рослини, в школі пропагується повага до природи», – підкреслила вона.
Також у часі 13-го Екуменічного соціального тижня презентували переклад книги «Діти, ця планета у ваших руках: підручник про справедливість, мир та збереження довкілля».
Важливо, що перекладом займаються учні 10 та 11 класу НВК «Школа-гімназія Шептицьких» під керівництвом перекладачки та вчительки школи Галини Котис. На думку останньої, підручник стане базою для створення окремої програми з екології.
Завершився Форум вечірніми екологічними поетичними онлайн-читаннями, під час яких поети та поетеси з різних куточків України, і навіть закордону, читали вірші на екологічну тематику, ділились своїми думками та рефлексіями щодо проблем довкілля.
Тож нам залишається прислухатися до думки експертів і кожен у своєму середовищі взяти на себе відповідальність за збереження природи, а з тим і усієї планети на якій ще жити нашим дітям та майбутнім поколінням.
Додам, що Міжнародний суспільний Форум «13-й Екуменічний соціальний тиждень» організовано у партнерстві із Фондом Конрада Аденауера в Україні та за сприяння Львівської міської ради, а також за участі цілого ряду екоекспертів.
Автор Грапенюк Анна