Для Петра Черниша ці змагання — насамперед нагода попрацювати над помилками, підбити підсумок тривалих тренувань. Слабинка хлопця — надмірна емоційність. Підвела ахіллесова п’ята і цього разу.
«Просто шось був розпереживався. Думав зробити йому якийсь прийом. Але трохи запереживав», — пояснює учасник змагань Петро Черниш.
Декому, аби пробитися на п’єдестал, слід помірятися силами із більш, ніж десятьма суперниками. Однак майбутніх чемпіонів перешкоди зупиняти не повинні.
«Взагалі враження великі, бо перший раз змагався по самбо. І думав, буде складно. Бо маю травмовану руку. І думав, що програю. Але зібрався з силами і переміг. Тренер сказав настроїтись, значить настроївся. Не хочу підвести його», — розповідає учасник змагань Максим Хіцяк.
Найстаршим самбістам лише по шістнадцять років. Однак у них вже доволі амбіцій. Кожен приїхав на змагання із завданням-максимум.
Призери змагань святкувати успіх часу не матимуть. Уже третього квітня їх чекатиме боротьба за Кубок України. Цьогоріч його прийматиме Одеса.