Олексій Лич, заступник голови Атомпрофспілки України, голова первинної профспілкової організації ДП «НАЕК «Енергоатом» розповів про ситуацію в атомній галузі та про те, як трудові колективи АЕС прореагували на плани міністра Демчишина скоротити чисельність працівників Енергоатому на 20 тисяч осіб .
Чим викликана така активна реакція профспілки атомників на анонсування міністром Демчишиним масових скорочень в галузі? В «Енергоатомі» не згодні з оптимізацією роботи підприємства?
Атомна енергетика України розвивається за певними нормами, правилами і стандартами. Важливу роль у розвитку атомної енергетики, забезпеченні безпечної експлуатації станцій відіграє людський фактор.
А заява міністра енергетики та вугільної промисловості Володимира Демчишина (в інтерв'ю журналу «Фокус», №7 від 20 грудня 2014) щодо скорочення 20 тисяч осіб в атомній галузі України – це, насамперед, свідчення некомпетентності самого міністра в цьому питанні, абсолютного нерозуміння структури формування чисельності нашого персоналу, нерозуміння відповідальності, яка лягає на кожного.
З тієї простої причини, що це питання вже неодноразово розглядалося багатьма урядами України. Вироблена певна спільна точка зору, де є чітке розуміння: ми не можемо йти по тому шляху розвитку атомної енергетики в Європі чи тієї ж Японії, де практично немає ремонтного персоналу, сервісних підрозділів, обслуговуючого персоналу, який повинен мати певні навички для того, щоб працювати в атомній галузі.
Виходячи з існуючих вимог до безпеки експлуатації АЕС, чисельність співробітників Енергоатому на даний момент повністю обґрунтована.
У структурі ДП «НАЕК «Енергоатом» є тренувальні центри, де навчається наш ремонтний персонал, перш ніж перейти до реального ремонту атомних енергоблоків і обладнання, яке там встановлено. Якщо ж ми будемо з боку шляхом проведення тендерів наймати персонал, як це по суті пропонує міністр Демчишин, то отримаємо те, що отримали в Росії на Саяно-Шушенській ГЕС - промислову техногенну катастрофу, в якій загинуло 75 осіб, а галузі заподіяні багатомільярдній збитки. У закритому звіті по цій катастрофі чітко написано, що причиною став низький рівень персоналу, який здійснював ремонт.
У нас в Україні немає потужних підприємств, підрозділів, які могли б відповідати тим вимогам щодо якості робіт, які ми пред'являємо до свого персоналу. Концепція культури безпеки чітко визначає, хто відповідає за безпеку експлуатації атомних електростанцій. Починаючи від президента країни по всій вертикалі влади, тобто від політичного рішення, що держава бере на себе зобов'язання по експлуатації ядерної установки. І закінчуючи слюсарем, який здійснює ремонт цієї ядерної установки.
Які ще претензії є в атомників до міністра Демчишина?
У нас є претензії по кадровій політиці. Ми їх неодноразово висловлювали. Головні в тому, що повинні бути розроблені критерії при призначенні будь-якого керівника у міністерстві. У тому числі в національній атомної компанії.
За результатами 2014 року ми отримали 11 млрд грн збитків. Це якраз через таку політику. Її не розуміють в трудових колективах «Енергоатому». Вони бачать, що розвал атомної енергетики триває. Які цілі переслідуються – ми можемо тільки здогадуватися. У Верховній Раді, профільному міністерстві ініціюється скасування мораторію на банкрутство державних підприємств стратегічного призначення, куди входить і НАЕК «Енергоатом». Все це негативно позначається на морально-психологічному кліматі в колективах. Люди вимагають від профспілок дій.
Чого вимагають атомники від влади?
Якщо раніше був заступником міністра, який курирував атомну енергетику, то зараз навіть відповідного департаменту в Міністерстві немає. Це нонсенс. Атомна енергетика, яка виробляє половину електрики в державі, міністерством використовується як дійна корова для перерозподілу ресурсів, даючи певні преференції іншим підгалузями ПЕК.
Тому ми і вимагаємо від Президента України та Прем'єр-міністра створення окремого органу управління атомною енергетикою.
Адже це не тільки Демчишина стосується як міністра. Я не знаю його особистих якостей, ні разу ще атомники з ним не зустрічалися. У нас є приклад міністра Ставицького, з яким ми 9 разів призначали зустріч. Він їх всі скасовував, оскільки не знав про що з атомниками говорити. Ми теж по ньому починали процедуру недовіри і звільнення з посади, але прийшов Юрій Продан і у нас з'явилася надія на налагодження з міністерством конструктивного діалогу щодо безпечної експлуатації наших станцій. Але тут знову на пост міністра енергетики та вугільної промисловості призначили людину-непрофесіонала.
Як профспілки атомників намір діяти, якщо до їхньої думки в Міненерговугілля не прислухаються і міністерство все ж почне скорочувати персонал АЕС?
Згідно з Конституцією ми не маємо права на страйки, але разом з тим, у нас є досить багато напрацьованих засобів і заходів, які ми проводили в 1998 і 2000 роках, по захисту наших прав та інтересів. Це не тільки пікетування органів державної влади, але й встановлення наметових містечок в містах-супутниках атомних електростанцій. Зазначу, що всі ці заходи абсолютно не позначалися на забезпеченні безпеки експлуатації АЕС, але подіяли.
Потрібно розуміти, що скорочення персоналу АЕС - це пряма загроза безпеці експлуатації. Люди проживають і працюють в містах-супутниках атомних електростанцій. Це моно-індустріальні міста. І поява там безробітних в такій кількості, яка анонсує міністр Демчишин, без певної підготовчої роботи, може викликати соціальний вибух. Погнавшись за оптимізацією, економією можна сильно втратити в якості. А в атомній галузі - це може мати серйозні наслідки. Повторюся – ми захищаємо не тільки персонал, ми захищаємо безпеку станцій. Дуже важко буде стримати людей, якщо це будуть спонтанні виступи протесту.
У суспільстві є високий запит на реформи. Яке бачення цих реформ є у атомників? Хто їх, на вашу думку, повинен реалізовувати?
Поки ми не бачимо свого майбутнього в Міністерстві енергетики та вугільної промисловості, де сповідують ручне управління в разі виникнення якихось кризових ситуацій. Ми пам'ятаємо, коли в вугільників були проблеми з виплатою заробітної плати, що робили з тарифом на електроенергію для НАЕК «Енергаотом». Що робили з перерахуванням грошей з оптового ринку електроенергії. Це зараз теж відбувається.
Чомусь в міністерстві сьогодні визначили, що в НАК «Нафтогаз України» найгірше ситуація – тому треба на їхню користь приймати рішення. Уявіть собі, в одному міністерстві «Нафтогаз» засилає проекти документів, які дозволяють банкрутувати НАЕК «Енергоатом» з тією метою, щоб шляхом арешту рахунків по максимуму витягти гроші з «Енергоатома»! Але ніхто при цьому не питає, а яким чином буде здійснюватися поточна експлуатація АЕС, яким чином виконуються заходи щодо підвищення безпеки. На колегії Держатомрегулювання всі ці питання будуть розглядатися.
Оскільки атомна енергетика - це високі технології, то необхідно впроваджувати всі без винятку заходи з підвищення безпеки та експлуатації, щоб відповідати міжнародним стандартам. Нас постійно перевіряє місія МАГАТЕ на відповідність цим стандартам, і ми повинні їх підтверджувати. Але коли ми 11 млрд грн збитків отримали за минулий рік, коли в поточному починається та ж історія зростання неплатежів, то виникає питання – до чого готують НАЕК «Енергоатом»? До банкрутства? Є покупці? Алевибачте, це ж атомна енергетика!
Потрібно розуміти, що ні персонал, ні профспілки не згодні з таким підходом. Так, ми почали розглядати питання корпоратизації. Але ми ж прекрасно розуміємо – для того щоб менше вкласти, а більше отримати, природно треба збанкрутувати компанію. Зараз до цього все йде.
Виникає питання, а що далі?
А далі – колапс, далі майбутнього немає. Зараз, на жаль, ми не можемо дати відповідь, яка ж мета переслідується, від кого отримані команди? Адже зараз перекоси йдуть у бік приватних енергетичних компаній. Адже, як ви знаєте, не внесли зміни в закон, який регулює взаємовідносини на оптовому ринку електроенергії. Люди все аналізують. Чию команду виконує міністр Демчишин, я поки не можу цього сказати – доти, поки ми з ним не зустрінемося.
Чому за результатами конференції трудових колективів ДП «НАЕК «Енергоатом» була пом'якшена позиція щодо міністра? Адже на початку, наскільки відомо, планувалося висловити Демчишину недовіру і вимагати його відставки?
Авторитет президента «Енергоатому» зіграв свою роль. Він сказав, що надіслав на адресу міністра листи щодо його заяв.
Але я б не сказав, що позиція профспілок атомників зм’якла і ми зняли це питання. Нічого подібного. На пленумі центрального комітету Атомпрофспілки України воно знову буде розглядатися. І там будуть присутні не тільки атомники, але в тому числі і промисловість, весь атомно-енергетичний комплекс України. Ми намагаємося працювати покроково. Реагувати не просто за заявою міністра. Може з недомислу людина це сказав. Все-таки хочемо з ним зустрітися, з'ясувати його позицію, для того щоб прийняти дійсно зважене рішення. До цього закликав президент компанії.
Чи є у атомників бачення, хто б найбільше підходив на пост міністерства енергетики та вугільної промисловості?
Я думаю, що треба все-таки повертатися до старих кадрів. Поки я не бачу відповідних кандидатів серед нових облич. Нехай вони будуть прекрасними менеджерами, але атомна енергетика вимагає особливого підходу.