Заяви представників делегацій Угорщини та Румунії в Парламентській Асамблеї Ради Європи щодо українського закону про освіту можна розглядати як приховані територіальні претензії до України. Про це написала у Facebook перший віце-спікер Верховної Ради України, членкиня української делегації в ПАРЄ Ірина Геращенко.
«Агресивні заяви деяких представників угорської і румунської делегації можна розглядати як приховані територіальні претензії до України і це неприпустимо», – написала Геращенко.
Крім того, перший віце-спікер зазначила, що критика українського закону є спробою мобілізації власного електорату на тлі майбутніх виборів.
«Також їхня риторика має передвиборчий характер і спрямована на мобілізацію власного електорату, аби показати, що румунські й угорські політики борються за своїх співвітчизників в усіх куточках світу. Нечесно використовувати внутрішні електоральні теми для погіршення взаємин із найближчими сусідами», – додала Геращенко.
За словами нардепа, ухвалена ПАРЄ з ініціативи Румунії та Угорщини резолюція щодо українського закону про освіту заснована на подвійних стандартах.
«Резолюція, прийнята за ініціативи угорської і румунської делегації, має подвійні стандарти. Нам вдалося збити майже всі найодіозніші поправки, на жаль, не всі. Чекаємо висновків Венеціанської комісії», – підсумувала Геращенко.
Як зазначає «Українська правда», під час обговорення резолюції у ПАРЄ угорці та румуни виступили проти ідеї «змішаного навчання», приміром, із викладанням 60% предметів українською, а 40% - мовою меншини.
Із документа видалили всі згадки про те, що навчання «виключно мовою меншини» (без викладання частини предметів державною мовою) завдає шкоди самим дітям через зменшення їхньої конкурентоздатності на ринку праці та ускладнення вступу до ВНЗ.
Лише з мінімальною перевагою (39 голосів «проти», 42 «за») була відхилена угорська поправка, за якою з документа хотіли викреслити посилання на право України захищати державну мову, а також про те, що мова об’єднує державу.
Так само із незначною перевагою (37 на 40 голосів) вдалося відхилити пропозицію парламентарів із Румунії та Угорщини, які прагнули виключити з документа згадку про відсутність виключно українських державних шкіл (або із навчанням виключно мовами інших меншин) у своїх державах.