Відразу скажу, що дана стаття не про футбол…
Тема вирубки лісу у Карпатах і взагалі на Львівщині уже на стільки набила оскому кожному, що навіть згадка про це викликає негативні емоції. Останні років 15 кожна каденція депутатів Львівської обласної ради починається і завершується гнівними тирадами і обіцянками навести порядок із «львівським лісом».
Варто погодитися, що ситуація із лісом в Україні дуже складна. Після розвалу Союзу у нас практично не відбулося реального реформування лісового господарства. З роками усе тільки ускладнювалося. Як відомо, офіційно є декілька видів лісів в країні: державний ліс, військовий ліс та комунальний ліс. Є ще приватний, самозаліснений ліс на землях запасу чи інших. Є нічийний ліс, який ніяким чином не облікований, на земельних ділянках, які не мають кадастрового номера… Усі ці ліси присутні і на території Львівської області.
У цивілізованих країнах ліс виконує дві основні функції: природоохоронну або екологічну та промислову. Ліс, як відомо – це легені планети, крім цього він захищає від паводків, зсувів та інших неприємних для людей речей. Деревообробне виробництво, в свою чергу, – важливий елемент будь-якої економіки. Таке виробництво дає багато робочих місць, особливо при повному циклі, від вирубки до вузькоспеціалізованого виробництва дерев’яних виробів. Відходи деревообробки є хорошим паливом для альтернативної енергетики, що при сучасних тенденціях досить актуально. При цьому всьому, вкрай важливо тримати баланс між вирубаним і відновленим лісом. Площі лісу не повинні скорочуватися. Навпаки, останнім часом в світі збільшується кількість природоохоронних зон та парків, де вирубка дерев, окрім санітарної, заборонена.
Враховуючи загальне падіння усіх галузей народного господарства України після переходу на «псевдоринкові» та «псевдодемократичні» рейки у 1991 році ми були свідками і бачимо досі зменшення випуску більшості видів товарів і послуг. Навіть до сьогодні рівень промислового виробництва в Україні в натуральних величинах не досягнув рівня 1990 року. Така ситуація і у лісовій галузі. Протягом 1990-х років відбувалося зниження деревообробного виробництва та, як наслідок, вирубки лісів. Проте, на початку нульових тренд змінився. Лісові підприємства почали рапортувати про зростання вирубки в лісах. При цьому проявилися дві основні негативні тенденції: почалися, так звані, «суцільні рубки», також суттєво зріс експорт необробленої деревини.
Експерти та прості мешканці області почали фіксувати швидке зменшення лісового покриву Карпат та інших територій. Сьогодні темпи зменшення нашого лісу досягли загрозливих масштабів – почали говорити про «лисі» Карпати. Як наслідок зросла кількість паводків та зсувів ґрунтів в багатьох регіонах Львівщини та сусідніх областей. Паралельно почала формуватися так звана «лісова мафія» – зрощення працівників лісових господарств, правоохоронців та митників. За часів минулого президента нелегальний вивіз лісового кругляка набув величезних масштабів – ешелони високоякісного дерева щоденно вивозили в Європу.
Потрібно відзначити, що навіть легальний експорт необробленої деревини дає дуже мало позитиву вітчизняній економіці. Всього декілька сотень мільйонів гривень виручки та декілька тисяч робочих місць. Натомість деревообробна промисловість з глибоким ступенем переробки може давати декілька мільярдів гривень виручки та сотні тисяч робочих місць.
Повертаючись до такого ганебного явища, як «суцільні рубки», можна згадати, що останні 10-15 років багато екологів почали говорити про всихання смереки – основного дерева львівських Карпат. З цього приводу опубліковано чимало наукових статей, і факти всихання багаторічних хвойних гігантів дійсно фіксуються. Проте сказати, що цілі пласти дерев на одній території тотально сохнуть, теж не можна. Вчені не раз фіксували випадки наявності декількох сухих дерев серед великої кількості цілком здорових «братів і сестер». Проте навіть наявність великої кількості сухих смерек не може пояснити і виправдати такого варварського ставлення до лісу.
Окрім часто неконтрольованої вирубки (дерева не маркуються, як закордоном, зрубана деревина також в основному не чіпується), лісовими підприємствами додалися незаконні вирубки мешканцями області та цілими злочинними групами. Як наслідок – щодня бачимо зменшення нашого дорогоцінного лісу. Засадження молодими деревами ситуацію не рятує, оскільки на те, щоб виросла доросла смерека потрібно 40-50 років. Тобто навіть при однакових темпах вирубки і висаджування ми будемо постійно втрачати лісові масиви.
Проблема лісів погіршує те, що наприклад Львівська обласна рада, як найвищий представницький орган в області, контролює лише 30% лісового господарства. Решта лісів відносяться до державного відання.
Без комплексних заходів зберегти наш ліс однозначно не вдасться. Потрібно, по-перше, змінити правила відбору керівників державних лісгоспів, щоб громадськість та влада області могли впливати на ці процеси. Вкрай необхідно запустити GPS-інтерактивну карту усіх лісів в області. Також важливо в найкоротші терміни провести маркування усіх дорослих дерев в усіх лісництвах та природоохоронних зонах. Необхідно посилити відповідальність за незаконні вирубки дерев. Потрібно назавжди забути про суцільну вирубку в Україні. В нашій області потрібно збільшити кількість природоохоронних лісів. Звичайно, необхідна комплексна державна підтримка деревообробної галузі. Експорт необробленої деревини повинен бути заборонений назавжди – ми не повинні бути сировинною колонією Європи і світу.
Я переконаний, що якщо Львівська обласна рада цього скликання не переломить кардинально ситуацію у лісовому господарстві області, наступним каденціям уже не буде що відновлювати, а наші нащадки нам цього не пробачать!